секрет
馬其頓語 编辑
詞源 编辑
發音 编辑
名詞 编辑
секрет • (sekret) m
變格 编辑
俄語 编辑
發音 编辑
詞源1 编辑
借自拉丁語 sēcrētus，來自sēcernō (“分離，分開”)。
名詞 编辑
секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́та，主格複數 секре́ты，屬格複數 секре́тов)
- 秘密
- 近義詞： та́йна (tájna)、зага́дка (zagádka)、неизве́стность (neizvéstnostʹ)、пост (post)
變格 编辑
相關詞 编辑
- секрета́рь (sekretárʹ), секре́тность (sekrétnostʹ)
- секре́тный (sekrétnyj), совсекретный (sovsekretnyj)
- секретничать (sekretničatʹ), засекре́тить (zasekrétitʹ), засекре́чивать (zasekréčivatʹ), засекретиться (zasekretitʹsja), засекречиваться (zasekrečivatʹsja), рассекре́тить (rassekrétitʹ), рассекре́чивать (rassekréčivatʹ), рассекретиться (rassekretitʹsja), рассекречиваться (rassekrečivatʹsja), секретить (sekretitʹ), секретиться (sekretitʹsja)
- секре́тно (sekrétno), совсекретно (sovsekretno)
詞源2 编辑
源自拉丁語 sēcrētiō，來自sēcernō (“分離，分開”)。
名詞 编辑
секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́та，主格複數 секре́ты，屬格複數 секре́тов)
變格 编辑
相關詞 编辑
- секреция (sekrecija)
- секреторный (sekretornyj)
- секрецировать (sekrecirovatʹ)
塞爾維亞-克羅地亞語 编辑
詞源 编辑
發音 编辑
名詞 编辑
сѐкре̄т m (拉丁字母拼寫 sèkrēt)
變格 编辑
來源 编辑
- 參見《Hrvatski jezični portal》中有關“секрет”的內容
烏克蘭語 编辑
詞源 编辑
來自拉丁語 sēcrētus，來自sēcernō (“分離，分開”)。
發音 编辑
名詞 编辑
секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́ту，主格複數 секре́ти，屬格複數 секре́тів)
變格 编辑
секре́т 的變格（無生，硬音陽性，重音模式-a）
來源 编辑
- секрет in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- секрет in Horox (slovozmina)
- секрет in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)