будить
俄語
编辑詞源
编辑繼承自原始斯拉夫語 *buditi。與古希臘語 πυνθάνομαι (punthánomai)、梵語 बुद्ध (buddha)、德語 bieten等同源。
發音
编辑動詞
编辑буди́ть (budítʹ) 非完 (完整體 разбуди́ть 或 пробуди́ть)
- 喚醒
- 近義詞:пробужда́ть 非完 (probuždátʹ)、просыпа́ться (prosypátʹsja)
屈折
编辑буди́ть的變位(4c類非完整體及物)
非完整體 | ||
---|---|---|
不定式 | буди́ть budítʹ | |
分詞 | 現在時 | 過去時 |
主動 | будя́щий budjáščij |
буди́вший budívšij |
被動 | буди́мый1 budímyj1 |
бу́женный búžennyj |
副詞 | будя́ budjá |
буди́в budív, буди́вши budívši |
現在時 | 將來時 | |
第一人稱單數 (я) | бужу́ bužú |
бу́ду буди́ть búdu budítʹ |
第二人稱單數 (ты) | бу́дишь búdišʹ |
бу́дешь буди́ть búdešʹ budítʹ |
第三人稱單數 (он/она́/оно́) | бу́дит búdit |
бу́дет буди́ть búdet budítʹ |
第一人稱複數 (мы) | бу́дим búdim |
бу́дем буди́ть búdem budítʹ |
第二人稱複數 (вы) | бу́дите búdite |
бу́дете буди́ть búdete budítʹ |
第三人稱複數 (они́) | бу́дят búdjat |
бу́дут буди́ть búdut budítʹ |
祈使語氣 | 單數 | 複數 |
буди́ budí |
буди́те budíte | |
過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
陽性 (я/ты/он) | буди́л budíl |
буди́ли budíli |
陰性 (я/ты/она́) | буди́ла budíla | |
中性 (оно́) | буди́ло budílo |
衍生詞
编辑動詞
- возбуди́ть 完 (vozbudítʹ), возбужда́ть 非完 (vozbuždátʹ)
- возбуди́ться 完 (vozbudítʹsja), возбужда́ться 非完 (vozbuždátʹsja)
- добуди́ться 完 (dobudítʹsja)
- перебуди́ть 完 (perebudítʹ)
- побуди́ть 完 (pobudítʹ), побужда́ть 非完 (pobuždátʹ)
- пробуди́ть 完 (probudítʹ), пробужда́ть 非完 (probuždátʹ)
- пробуди́ться 完 (probudítʹsja), пробужда́ться 非完 (probuždátʹsja)
- разбуди́ть 完 (razbudítʹ)
相關詞
编辑- буди́льник (budílʹnik), побудка (pobudka)