вчити
烏克蘭語
编辑其他形式
编辑- учи́ти (učýty)
詞源
编辑發音
编辑動詞
编辑вчи́ти (včýty) 非完
- 教授,傳授
- 近義詞:навча́ти 非完 (navčáty)
- 學習
- 近義詞:вчи́тися 非完 (včýtysja)、вивча́ти 非完 (vyvčáty)、навча́тися 非完 (navčátysja)
用法說明
编辑- вчи́ти (včýty)(用在元音之後)和учи́ти (učýty)(用在輔音之後或句首)發音不同,但被認為是同一個詞的變體。
變位
编辑вчи́ти, вчить的變位(4b類,非完整體,及物)
非完整體 | ||
---|---|---|
不定式 | вчи́ти, вчить včýty, včytʹ | |
分詞 | 現在時 | 過去時 |
主動 | — | — |
被動 | — | вче́ний včényj 非人称:вче́но včéno |
副詞 | вчачи́ včačý |
вчи́вши včývšy |
現在時 | 過去時 | |
第一人稱單數 я |
вчу vču |
бу́ду вчи́ти, бу́ду вчи́ть, вчи́тиму búdu včýty, búdu včýtʹ, včýtymu |
第二人稱單數 ти |
вчиш včyš |
бу́деш учи́ти, бу́деш учи́ть, вчи́тимеш búdeš učýty, búdeš učýtʹ, včýtymeš |
第三人稱單數 він / вона / воно |
вчить včytʹ |
бу́де вчи́ти, бу́де вчи́ть, вчи́тиме búde včýty, búde včýtʹ, včýtyme |
第一人稱複數 ми |
вчим, вчимо́ včym, včymó |
бу́демо вчи́ти, бу́демо вчи́ть, вчи́тимемо, вчи́тимем búdemo včýty, búdemo včýtʹ, včýtymemo, včýtymem |
第二人稱複數 ви |
вчите́ včyté |
бу́дете вчи́ти, бу́дете вчи́ть, вчи́тимете búdete včýty, búdete včýtʹ, včýtymete |
第三人稱複數 вони |
вчать včatʹ |
бу́дуть учи́ти, бу́дуть учи́ть, вчи́тимуть búdutʹ učýty, búdutʹ učýtʹ, včýtymutʹ |
命令式 | 單數 | 複數 |
第一人稱 | — | вчім, вчі́мо včim, včímo |
第二人稱 | вчи včy |
вчіть včitʹ |
過去時 | 單數 | 複數 ми / ви / вони |
陽性 я / ти / він |
вчив včyv |
вчи́ли včýly |
陰性 я / ти / вона |
вчи́ла včýla | |
中性 воно |
вчи́ло včýlo |
派生詞彙
编辑帶前綴的動詞
延伸閱讀
编辑- вчити in Horox (slovozmina)
- вчити in Kyiv Dictionary (in English)