дружить
俄語 编辑
詞源 编辑
繼承自原始斯拉夫語 *družiti。可同步分析為друг (drug) + -и́ть (-ítʹ)。
發音 编辑
動詞 编辑
дружи́ть (družítʹ) 非完
屈折 编辑
дружи́ть的變位（4c[④] // 4b類非完整體不及物）
| 非完整體 | ||
|---|---|---|
| 不定式 | дружи́ть družítʹ | |
| 分詞 | 現在時 | 過去時 |
| 主動 | дружа́щий družáščij, дру́жащий drúžaščij |
дружи́вший družívšij |
| 被動 | — | — |
| 副詞 | дружа́ družá |
дружи́в družív, дружи́вши družívši |
| 現在時 | 將來時 | |
| 第一人稱單數 (я) | дружу́ družú |
бу́ду дружи́ть búdu družítʹ |
| 第二人稱單數 (ты) | дру́жишь drúžišʹ, дружи́шь družíšʹ |
бу́дешь дружи́ть búdešʹ družítʹ |
| 第三人稱單數 (он/она́/оно́) | дру́жит drúžit, дружи́т družít |
бу́дет дружи́ть búdet družítʹ |
| 第一人稱複數 (мы) | дру́жим drúžim, дружи́м družím |
бу́дем дружи́ть búdem družítʹ |
| 第二人稱複數 (вы) | дру́жите drúžite, дружи́те družíte |
бу́дете дружи́ть búdete družítʹ |
| 第三人稱複數 (они́) | дру́жат drúžat, дружа́т družát |
бу́дут дружи́ть búdut družítʹ |
| 祈使語氣 | 單數 | 複數 |
| дружи́ druží |
дружи́те družíte | |
| 過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
| 陽性 (я/ты/он) | дружи́л družíl |
дружи́ли družíli |
| 陰性 (я/ты/она́) | дружи́ла družíla | |
| 中性 (оно́) | дружи́ло družílo | |
衍生詞 编辑
動詞
- передружи́ть 完 (peredružítʹ)
- передружи́ться 完 (peredružítʹsja)
- подружи́ть 完 (podružítʹ)
- подружи́ться 完 (podružítʹsja)
- раздружи́ть 完 (razdružítʹ)
- раздружи́ться 完 (razdružítʹsja)
- сдружи́ть 完 (sdružítʹ), сдружа́ть 非完 (sdružátʹ)
- сдружи́ться 完 (sdružítʹsja), сдружа́ться 非完 (sdružátʹsja)
- удружи́ть 完 (udružítʹ), удружа́ть 非完 (udružátʹ)