мовчати
烏克蘭語
编辑词源
编辑發音
编辑動詞
编辑мовча́ти (movčáty) 非完
變位
编辑мовча́ти, мовча́ть的變位（5b類，非完整體，不及物）
| 非完整體 | ||
|---|---|---|
| 不定式 | мовча́ти, мовча́ть movčáty, movčátʹ | |
| 分詞 | 現在時 | 過去時 |
| 主動 | — | — |
| 被動 | — | — |
| 副詞 | мовчачи́ movčačý |
мовча́вши movčávšy |
| 現在時 | 過去時 | |
| 第一人稱單數 я |
мовчу́ movčú |
бу́ду мовча́ти, бу́ду мовча́ть, мовча́тиму búdu movčáty, búdu movčátʹ, movčátymu |
| 第二人稱單數 ти |
мовчи́ш movčýš |
бу́деш мовча́ти, бу́деш мовча́ть, мовча́тимеш búdeš movčáty, búdeš movčátʹ, movčátymeš |
| 第三人稱單數 він / вона / воно |
мовчи́ть movčýtʹ |
бу́де мовча́ти, бу́де мовча́ть, мовча́тиме búde movčáty, búde movčátʹ, movčátyme |
| 第一人稱複數 ми |
мовчи́м, мовчимо́ movčým, movčymó |
бу́демо мовча́ти, бу́демо мовча́ть, мовча́тимемо, мовча́тимем búdemo movčáty, búdemo movčátʹ, movčátymemo, movčátymem |
| 第二人稱複數 ви |
мовчите́ movčyté |
бу́дете мовча́ти, бу́дете мовча́ть, мовча́тимете búdete movčáty, búdete movčátʹ, movčátymete |
| 第三人稱複數 вони |
мовча́ть movčátʹ |
бу́дуть мовча́ти, бу́дуть мовча́ть, мовча́тимуть búdutʹ movčáty, búdutʹ movčátʹ, movčátymutʹ |
| 命令式 | 單數 | 複數 |
| 第一人稱 | — | мовчі́м, мовчі́мо movčím, movčímo |
| 第二人稱 | мовчи́ movčý |
мовчі́ть movčítʹ |
| 過去時 | 單數 | 複數 ми / ви / вони |
| 陽性 я / ти / він |
мовча́в movčáv |
мовча́ли movčály |
| 陰性 я / ти / вона |
мовча́ла movčála | |
| 中性 воно |
мовча́ло movčálo | |
派生詞
编辑- мовча́ння (movčánnja)