сей

安迪語

詞源

與阿瓦爾語 ци (ci)同族。

名詞

сей (sej)

熊

巴什基爾語

詞源

繼承自原始突厥語 *čɨj (“濕的，濕潤的；生的”)。

與喀喇汗語 [需要文字] (či，“潮濕的，濕潤的”)；韃靼語 чи (çi)、哈卡斯語 чіг (çíg，“生的，半熟的”)、土耳其語 çiy (“露水”)等同源。

發音

國際音標^(幫助): [sɪ̞j]
斷字：сей（單音節）

形容詞

сей • (sey)

濕的，潮濕的，濕潤的
Сей утын насар яна.
Sey utïn nasar yana.
濕木柴不能很好地燃燒。

Сей бесән.
Sey besän.
濕乾草。
沒烤熟的
生的

同義詞

дымлы (dïmlï)、еүеш (yeweš)

反義詞

ҡоро (qoro)

衍生詞

сеймал (seymal，“原料”)

俄語

發音

國際音標^(幫助): [sʲej]
音頻： (檔案)

詞源 1

繼承自原始斯拉夫語 *sь (“這個”)。сий (sij) 的同源對似詞，借用古教會斯拉夫語。對照烏克蘭語 цей (cej)。

限定詞

сей (sej) m (指示詞)

(古舊，詩歌，書面，幽默) 此，此處
近義詞：э́тот (étot)、да́нный (dánnyj)

Прочита́л я сей докуме́нт, ну и где там упомина́ется сто́имость?
Pročitál ja sej dokumént, nu i gde tam upominájetsja stóimostʹ?
我已閱讀此文件，哪裡有提到成本？

代詞

сей (sej) m (指示詞)

(古舊，詩歌，書面，幽默) 這個，這裡
近義詞：э́тот (étot)、да́нный (dánnyj)

使用說明

Сей是一個古老的形式，除非與其他詞搭配或在某些短語中使用，否則很少用於演講或散文中：

сего́дня ― sevódnja ― 今天
сейча́с ― sejčás ― 現在，立即
сию́ мину́ту ― sijú minútu ― 此時
до сих по́р ― do six pór ― 至今
по сей день ― po sej denʹ ― 直到今天
при сём ― pri sjóm ― 與此
и то́ и сё ― i tó i sjó ― 既此又彼
то да сё ― to da sjó ― 一件事和另一件事
ни то́ ни сё ― ni tó ni sjó ― 既不是一回事也不是另一回事
за сим ― za sim ― 以此，特此

它也可以用在生硬或戲劇風格的語言中。

變格

сей的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		сей sej	сие́¹, сё² sijé¹, sjó²	сия́ sijá	сии́ sií
屬格		сего́ sevó		сей sej	сих six
屬格		сему́ semú		сей sej	сим sim
賓格	有生	сего́ sevó	сие́¹, сё² sijé¹, sjó²	сию́ sijú	сих six
賓格	無生	сей sej	сие́¹, сё² sijé¹, sjó²	сию́ sijú	сии́ sií
工具格		сим sim		сей, се́ю, сие́ю sej, séju, sijéju	си́ми sími
前置格		сём sjóm		сей sej	сих six

¹用於定語 2 用於代詞

拼寫改革前сей的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		сей sej	сіе́¹, сё² sijé¹, sjó²	сія́ sijá	сіи́ sií
屬格		сего́ sevó		сей sej	сихъ six
屬格		сему́ semú		сей sej	симъ sim
賓格	有生	сего́ sevó	сіе́¹, сё² sijé¹, sjó²	сію́ sijú	сихъ six
賓格	無生	сей sej	сіе́¹, сё² sijé¹, sjó²	сію́ sijú	сіи́ sií
工具格		симъ sim		сей, се́ю, сіе́ю sej, séju, sijéju	си́ми sími
前置格		сёмъ sjóm		сей sej	сихъ six

¹用於定語 2 用於代詞

參見

тот (tot)

詞源2

其他寫法

сѣй (sěj) — 改革前 (1918) 正寫法

動詞

сей (sej)

се́ять (séjatʹ) 的第二人稱單數命令式非完整體

凍原涅涅茨語

詞源

繼承自原始薩莫耶德語 *säjə，來自原始烏拉爾語 *śüdäme。與芬蘭語 sydän、匈牙利語 szív等同源。

發音

國際音標^(幫助): [sʲej(ə̥)]
斷字：сей

名詞

сей (syey°)

心，心臟
- 2018，Матфейʼ падвы Маймбабцо Юн，Нумʼ Падармʼ пэртя Институт, Matthew 13.15:
  Тикы ненэцие” сейдо’ тоермыд”, хавото’ сабе намдортадо’ яӈгу, сэвдо’ хаи”. Тарця” нибто’ ӈа”, сэвха”нато’ манэтадонзь, хаха”нато’ намдаӈгудонзь, сейха”нато’ хамэдаӈгудонзь, тикахана Няни сюрхал-тыдаць, Мань савумдаӈгунась›.
  Tyiki nyenecyiye” syeydo’ toyermid”, xawoto’ sabye namdortado’ yaŋgu, sewdo’ xayi”. Tarcya” nyibto’ ŋa”, sewxa”nato’ manetadonzʹ, xaxa”nato’ namdaŋgudonzʹ, syeyxa”nato’ xamedaŋgudonzʹ, tyikaxana Nyanyi syurxal-tidacʹ, Manʹ° sawumdaŋgunasʹ›.
  因為這百姓心裏愚頑、掩耳不聽、閉眼不看，恐怕眼睛看見、耳朵聽見、心裏省悟，悔改了，我就醫治他。

來源

A. P. Pyrerka and N. M. Tereshenko, editors (1948年) Русско-Ненецкий словарь [Russian-Nenets dictionary]，Moscow：Огиз，第 256 頁
N. M. Tereschenko (2005年)，“сей”，Словарь ненецко-русский и русско-ненецкий，3rd版，Saint Petersburg：Просвещение，ISBN 5-09-009175-7
Irina Nikolaeva (2014年) A Grammar of Tundra Nenets，Walter de Gruyter GmbH，ISBN 978-3-11-032047-3，第 35 頁

烏克蘭語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *sь (“這”)。

發音

國際音標^(幫助): [sɛi̯]

限定詞

сей (sej) m (指示詞)

(古舊，詩歌) 此，此處
近義詞：цей (cej)

代詞

сей (sej) m (指示詞)

(古舊，詩歌) 這個，這裡
近義詞：цей (cej)

變格

сей的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		сей sej	се, се́є[archaic] se, séje[archaic]	ся, ся́я[archaic] sja, sjája[archaic]	сі, сі́ї[archaic] si, síji[archaic]
屬格		сього́, сьо́го[介詞後] sʹohó, sʹóho[介詞後]		сіє́ї sijéji	сих syx
與格		сьому́ sʹomú		сій sij	сим sym
賓格	有生	сього́, сьо́го[介詞後] sʹohó, sʹóho[介詞後]	се, се́є[archaic] se, séje[archaic]	сю, сю́ю[古舊] sju, sjúju[古舊]	сих syx
賓格	無生	сей sej	се, се́є[archaic] se, séje[archaic]	сю, сю́ю[古舊] sju, sjúju[古舊]	сі, сі́ї[archaic] si, síji[archaic]
工具格		сим sym		сіє́ю sijéju	си́ми sýmy
方位格		сьо́му, сім sʹómu, sim		сій sij	сих syx