ткать
俄語
编辑詞源
编辑繼承自原始斯拉夫語 *tъkati,來自原始印歐語 *trūk-、*trūg- (“按壓,拍打”)。 與教會斯拉夫語 тъкати (tŭkati)、古希臘語 τύκος (túkos, “錘子,鑿子”)、τυκίζω (tukízō, “打磨(石頭)”)、英語 thrutch、德語 drucken等同源。
發音
编辑動詞
编辑ткать (tkatʹ) 非完 (完整體 сотка́ть)
屈折
编辑тка́ть的變位(6°b/c,a類非完整體及物)
非完整體 | ||
---|---|---|
不定式 | тка́ть tkátʹ | |
分詞 | 現在時 | 過去時 |
主動 | тку́щий tkúščij |
тка́вший tkávšij |
被動 | — | тка́нный tkánnyj |
副詞 | — | тка́в tkáv, тка́вши tkávši |
現在時 | 將來時 | |
第一人稱單數 (я) | тку́ tkú |
бу́ду тка́ть búdu tkátʹ |
第二人稱單數 (ты) | ткёшь tkjóšʹ |
бу́дешь тка́ть búdešʹ tkátʹ |
第三人稱單數 (он/она́/оно́) | ткёт tkjót |
бу́дет тка́ть búdet tkátʹ |
第一人稱複數 (мы) | ткём tkjóm |
бу́дем тка́ть búdem tkátʹ |
第二人稱複數 (вы) | ткёте tkjóte |
бу́дете тка́ть búdete tkátʹ |
第三人稱複數 (они́) | тку́т tkút |
бу́дут тка́ть búdut tkátʹ |
祈使語氣 | 單數 | 複數 |
тки́ tkí |
тки́те tkíte | |
過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
陽性 (я/ты/он) | тка́л tkál |
тка́ли tkáli |
陰性 (я/ты/она́) | ткала́ tkalá, тка́ла tkála | |
中性 (оно́) | тка́ло tkálo |
衍生詞
编辑- вотка́ть 完 (votkátʹ)
- вы́ткать 完 (výtkatʹ)
- вы́ткаться 完 (výtkatʹsja)
- дотка́ть 完 (dotkátʹ)
- затка́ть 完 (zatkátʹ)
- затка́ться 完 (zatkátʹsja)
- изотка́ть 完 (izotkátʹ)
- истка́ть 完 (istkátʹ)
- натка́ть 完 (natkátʹ)
- перетка́ть 完 (peretkátʹ)
- подотка́ть 完 (podotkátʹ)
- потка́ть 完 (potkátʹ)
- притка́ть 完 (pritkátʹ)
- протка́ть 完 (protkátʹ)
- разотка́ть 完 (razotkátʹ)
- сотка́ть 完 (sotkátʹ)
- утка́ть 完 (utkátʹ)
相關詞
编辑來源
编辑- Vasmer, Max (1964–1973年),“ткать”,Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補,莫斯科:Progress