хотіти

烏克蘭語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 хотѣти (xotěti)，繼承自原始斯拉夫語 *xotěti。

發音

• 國際音標^(幫助)：[xoˈtʲite]

• 音頻

  （文檔）

動詞

хоті́ти (xotíty) 非完

1. 想要

   Хто хо́че жи́ти ві́чно? ― Xto xóče žýty víčno? ― 誰想要永生？

變位

хоті́ти, хоті́ть的變位（6a類，非完整體，及物，不規則）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	хоті́ти, хоті́ть xotíty, xotítʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞	хотячи́ xotjačý	хоті́вши xotívšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	хо́чу xóču	бу́ду хоті́ти, бу́ду хоті́ть, хоті́тиму búdu xotíty, búdu xotítʹ, xotítymu
第二人稱單數 ти	хо́чеш, хоч xóčeš, xoč	бу́деш хоті́ти, бу́деш хоті́ть, хоті́тимеш búdeš xotíty, búdeš xotítʹ, xotítymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	хо́че xóče	бу́де хоті́ти, бу́де хоті́ть, хоті́тиме búde xotíty, búde xotítʹ, xotítyme
第一人稱複數 ми	хо́чем, хо́чемо xóčem, xóčemo	бу́демо хоті́ти, бу́демо хоті́ть, хоті́тимемо, хоті́тимем búdemo xotíty, búdemo xotítʹ, xotítymemo, xotítymem
第二人稱複數 ви	хо́чете, хо́чте xóčete, xóčte	бу́дете хоті́ти, бу́дете хоті́ть, хоті́тимете búdete xotíty, búdete xotítʹ, xotítymete
第三人稱複數 вони	хо́чуть xóčutʹ	бу́дуть хоті́ти, бу́дуть хоті́ть, хоті́тимуть búdutʹ xotíty, búdutʹ xotítʹ, xotítymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	хоті́м, хоті́мо xotím, xotímo
第二人稱	хоти́ xotý	хоті́ть xotítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	хоті́в xotív	хоті́ли xotíly
陰性 я / ти / вона	хоті́ла xotíla
中性 воно	хоті́ло xotílo

派生詞彙

• хоті́тися 非完 (xotítysja)

參考資料

• хотіти in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• хотіти in Horox (slovozmina)
• хотіти in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)

延伸閱讀

• Hrinchenko, Borys, editor (1924), “хотіти”, Словарь української мови [Dictionary of the Ukrainian Language] (俄語), 卷2: О – Я, Berlin: Ukrainske Slowo, 页921
• Hrinchenko, Borys, editor (1924), “хтіти”, Словарь української мови [Dictionary of the Ukrainian Language] (俄語), 卷2: О – Я, Berlin: Ukrainske Slowo, 页927