золото

古東斯拉夫語

詞源

來自原始斯拉夫語 *zȏlto。

名詞

золото (zoloto) n

1. 金
   • Template:R:orv:izb1076

     […] и придосте къ стоборию золотьмь покръвеноу· и полаты зѣло славьны и красьны· и зьрѧштю созоменоу тамо·

     […] i pridoste kŭ stoboriju zolotĭmĭ pokrŭvenu· i polaty zělo slavĭny i krasĭny· i zĭręštju sozomenu tamo·

     （請為本引文添加中文翻譯）

變格

золото的變格（硬音o-詞幹）

	單數	雙數	複數
主格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota
屬格	золота zolota	золоту zolotu	золотъ zolotŭ
與格	золоту zolotu	золотома zolotoma	золотомъ zolotomŭ
賓格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota
工具格	золотъмь zolotŭmĭ	золотома zolotoma	золотꙑ zoloty
方位格	золотѣ zolotě	золоту zolotu	золотѣхъ zolotěxŭ
呼格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota

派生詞

• 白俄羅斯語: зо́лата (zólata)
• 俄語: зо́лото (zóloto)
• 烏克蘭語: зо́лото (zóloto)

來源

• Template:R:ru:SRJa1117
• Sreznevsky, Izmail (1893), 「золото」, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語), 卷1: А – К, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 頁995

俄語

золото

詞源

繼承自古東斯拉夫語 золото (zoloto)，來自原始斯拉夫語 *zolto，來自原始印歐語 *ǵʰolh₃tom (o-grade)，來自*ǵʰelh₃- (「黃；微光，閃耀」)。зла́то (zláto)的同源對似詞，源自教會斯拉夫語 злато (zlato)。 對照烏克蘭語 золото (zoloto)、白俄羅斯語 золата (zólata)、保加利亞語和馬其頓語 злато (zlato)、捷克語、塞爾維亞-克羅地亞語、斯洛文尼亞語, 和 斯洛伐克語 zlato、波蘭語、卡舒比語、下索布語, 和 上索布語 złoto、波拉布語 zlåtă。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ˈzolətə]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

зо́лото (zóloto) n 無生 (屬格 зо́лота，不可數，關係形容詞 золото́й，指小詞 зо́лотце，貶稱詞 золоти́шко)

1. 金

變格

зо́лото的變格形式 (inan sg-only 中性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	單數
主格	зо́лото zóloto
屬格	зо́лота zólota
與格	зо́лоту zólotu
賓格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотом zólotom
前置格	зо́лоте zólote

зо́лото的舊變格（改革前）形式 (inan sg-only 中性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	單數
主格	зо́лото zóloto
屬格	зо́лота zólota
與格	зо́лоту zólotu
賓格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотомъ zólotom
前置格	зо́лотѣ zólotě

同義詞

• (科學上)： а́урум (áurum)
• (古舊，詩歌)： зла́то (zláto)

衍生詞

• золоти́стый (zolotístyj)、золочёный (zoločónyj)、позоло́ченный (pozolóčennyj)、раззоло́ченный (razzolóčennyj)
• золоче́ние (zoločénije)、золоту́ха (zolotúxa)、позоло́та (pozolóta)
• золоти́ть (zolotítʹ)、позолоти́ть (pozolotítʹ)、золоти́ться (zolotítʹsja)、озолоти́ть (ozolotítʹ)、озолоти́ться (ozolotítʹsja)
• золотодобы́ча (zolotodobýča)
• золотопромы́шленность (zolotopromýšlennostʹ)

相關詞

• зелёный (zeljónyj, 「綠色」)
• зе́лье (zélʹje, 「飲劑」)
• желчь (želčʹ, 「膽汁」)
• жёлтый (žóltyj, 「黃色」)
• зола́ (zolá, 「灰」)

來源

• Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 頁547
• Vasmer, Max (1964–1973), 「золото」, Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補, 莫斯科: Progress
• 切爾內赫, 帕維爾 (1999), 「золото」, Историко-этимологический словарь русского языка [俄語歷史詞源詞典] (俄語), 卷1, 第3次重印版, 莫斯科: 俄羅斯語言, 頁328

烏克蘭語

化學元素
Au
前：пла́тина (plátyna) (Pt)
後：ртуть (rtutʹ) (Hg)

發音

• 國際音標^(幫助)：[ˈzɔɫɔtɔ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

зо́лото (zóloto) n 無生 (屬格 зо́лота，不可數)

1. (不可數) 金

變格

зо́лото 的變格（無生，唯單，硬音中性，重音模式-a）

	單數
主格	зо́лото zóloto
屬格	зо́лота zólota
與格	зо́лотові, зо́лоту zólotovi, zólotu
賓格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотом zólotom
方位格	зо́лоті zóloti
呼格	зо́лото zóloto

衍生詞

• золоти́й (zolotýj)

來源

• золото in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• золото in Horox (slovozmina)
• золото in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)