ссати

卢森尼亚语

词源

繼承自古東斯拉夫語 съсати (sŭsati)，源自原始斯拉夫語 *sъsàti。

动词

сса́ти (ssáty) 非完

1. 吮吸

乌克兰语

词源

繼承自古東斯拉夫語 съсати (sŭsati)，源自原始斯拉夫語 *sъsàti。

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈsːate]

• 音频：

  (檔案)

动词

сса́ти (ssáty) 非完 (完整體 посса́ти)

1. 吮吸

   近義詞：смокта́ти (smoktáty)

變位

сса́ти, ссать的變位（6°b類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	сса́ти, ссать ssáty, ssatʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	сса́ний ssányj 非人称：сса́но ssáno
副詞	ссучи́ ssučý	сса́вши ssávšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	ссу ssu	бу́ду сса́ти, бу́ду сса́ть, сса́тиму búdu ssáty, búdu ssátʹ, ssátymu
第二人稱單數 ти	ссеш sseš	бу́деш сса́ти, бу́деш сса́ть, сса́тимеш búdeš ssáty, búdeš ssátʹ, ssátymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ссе sse	бу́де сса́ти, бу́де сса́ть, сса́тиме búde ssáty, búde ssátʹ, ssátyme
第一人稱複數 ми	ссем, ссемо́ ssem, ssemó	бу́демо сса́ти, бу́демо сса́ть, сса́тимемо, сса́тимем búdemo ssáty, búdemo ssátʹ, ssátymemo, ssátymem
第二人稱複數 ви	ссете́ sseté	бу́дете сса́ти, бу́дете сса́ть, сса́тимете búdete ssáty, búdete ssátʹ, ssátymete
第三人稱複數 вони	ссуть ssutʹ	бу́дуть сса́ти, бу́дуть сса́ть, сса́тимуть búdutʹ ssáty, búdutʹ ssátʹ, ssátymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	ссім, ссі́мо ssim, ssímo
第二人稱	сси ssy	ссіть ssitʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	ссав ssav	сса́ли ssály
陰性 я / ти / вона	сса́ла ssála
中性 воно	сса́ло ssálo

参考资料

• ссати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• ссати in Horox (slovozmina)
• ссати in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)