пробувати

烏克蘭語

詞源

來自про́ба (próba)，來自波蘭語 próba。

發音

國際音標^(幫助): [ˈprɔbʊʋɐte]
音頻： (檔案)

動詞

про́бувати (próbuvaty) 非完 (完整體 попро́бувати)

嘗試
近義詞：намага́тися (namahátysja)

變位

про́бувати, про́бувать的變位（2a類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。
非完整體
不定式	про́бувати, про́бувать próbuvaty, próbuvatʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	про́буваний próbuvanyj 非人稱：про́бувано próbuvano
副詞	про́буючи próbujučy	про́бувавши próbuvavšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	про́бую próbuju	бу́ду про́бувати, бу́ду про́бувать, про́буватиму búdu próbuvaty, búdu próbuvatʹ, próbuvatymu
第二人稱單數 ти	про́буєш próbuješ	бу́деш про́бувати, бу́деш про́бувать, про́буватимеш búdeš próbuvaty, búdeš próbuvatʹ, próbuvatymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	про́бує próbuje	бу́де про́бувати, бу́де про́бувать, про́буватиме búde próbuvaty, búde próbuvatʹ, próbuvatyme
第一人稱複數 ми	про́буєм, про́буємо próbujem, próbujemo	бу́демо про́бувати, бу́демо про́бувать, про́буватимемо, про́буватимем búdemo próbuvaty, búdemo próbuvatʹ, próbuvatymemo, próbuvatymem
第二人稱複數 ви	про́буєте próbujete	бу́дете про́бувати, бу́дете про́бувать, про́буватимете búdete próbuvaty, búdete próbuvatʹ, próbuvatymete
第三人稱複數 вони	про́бують próbujutʹ	бу́дуть про́бувати, бу́дуть про́бувать, про́буватимуть búdutʹ próbuvaty, búdutʹ próbuvatʹ, próbuvatymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	про́буймо próbujmo
第二人稱	про́буй próbuj	про́буйте próbujte
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	про́бував próbuvav	про́бували próbuvaly
陰性 я / ти / вона	про́бувала próbuvala
中性 воно	про́бувало próbuvalo