тури

彼爾姆科米語

詞源

繼承自原始彼爾姆語 *turig，繼承自原始烏拉爾語 *tërka。同源詞包括茲梁科米語 тури (turi)、烏得穆爾特語 тури (turi)。

發音

• 國際音標^(幫助): /tuˈrʲi/, [tuˈr̺i]
• 斷字：ту‧ри

名詞

тури́ (turí)

1. 鶴

參考資料

• R. M. Batalova; A. S. Krivoshchekova-Gantman (1985年) Коми-пермяцко-русский словарь [Komi-Permyak-Russian dictionary]‎^[1]，Moscow：Русский язык

茲梁科米語

Тури.

詞源

繼承自原始彼爾姆語 *turig，繼承自原始烏拉爾語 *tërka。同源詞包括彼爾姆科米語 тури (turi)、烏得穆爾特語 тури (turi)。

發音

• 國際音標^(幫助): /ˈturi/, [ˈturi]
• 斷字：ту‧ри

名詞

тури (turi)

1. 鶴

變格

тури 的變格（詞幹：тури-）
		單數	複數
主格		тури (turi)	турияс (turijas)
賓格	I*	тури (turi)	турияс (turijas)
	II*	туриӧс (turiös)	туриясӧс (turijasös)
工具格		туриӧн (turiön)	туриясӧн (turijasön)
伴隨格		турикӧд (turiköd)	турияскӧд (turijasköd)
欠格		туритӧг (turitög)	туриястӧг (turijastög)
連續格		турила (turila)	туриясла (turijasla)
屬格		турилӧн (turilön)	турияслӧн (turijaslön)
奪格		турилысь (turilyś)	турияслысь (turijaslyś)
與格		турилы (turily)	турияслы (turijasly)
內格		туриын (turiyn)	туриясын (turijasyn)
出格		туриысь (turiyś)	туриясысь (turijasyś)
入格		туриӧ (turiö)	туриясӧ (turijasö)
始格		турисянь (turiśań)	турияссянь (turijasśań)
近格		турилань (turilań)	турияслань (turijaslań)
到格		туриӧдз (turiödź)	туриясӧдз (turijasödź)
經由格	I	туриӧд (turiöd)	туриясӧд (turijasöd)
	II	туриті (turiti)	туриясті (turijasti)
*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

тури 的所有格變格
第一人稱單數 單數 複數 主格 туриӧй (turiöj) туриясӧй (turijasöj) 賓格 I* туриӧй (turiöj) туриясӧй (turijasöj) II* туриӧс (turiös) туриясӧс (turijasös) 工具格 туринам (turinam) турияснам (turijasnam) 伴隨格 туриӧйкӧд (turiöjköd) туриясӧйкӧд (turijasöjköd) 欠格 туритӧгым (turitögym) туриястӧгым (turijastögym) 連續格 туриӧйла (turiöjla) туриясӧйла (turijasöjla) 屬格 туриӧйлӧн (turiöjlön) туриясӧйлӧн (turijasöjlön) 奪格 туриӧйлысь (turiöjlyś) туриясӧйлысь (turijasöjlyś) 與格 туриӧйлы (turiöjly) туриясӧйлы (turijasöjly) 內格 туриам (turiam) туриясам (turijasam) 出格 турисьым (turiśym) турияссьым (turijasśym) 入格 туриам (turiam) туриясам (turijasam) 始格 турисяньым (turiśańym) турияссяньым (turijasśańym) 近格 туриланьым (turilańym) туриясланьым (turijaslańym) 到格 туриӧдзым (turiödźym) туриясӧдзым (turijasödźym) 經由格 I туриӧдым (turiödym) туриясӧдым (turijasödym) II туритіым (turitiym) туриястіым (turijastiym) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。
第二人稱單數 單數 複數 主格 туриыд (turiyd) туриясыд (turijasyd) 賓格 I* туриыд (turiyd) туриясыд (turijasyd) II* туритӧ (turitö) туриястӧ (turijastö) 工具格 туринад (turinad) турияснад (turijasnad) 伴隨格 туриыдкӧд (turiydköd) туриясыдкӧд (turijasydköd) 欠格 туритӧгыд (turitögyd) туриястӧгыд (turijastögyd) 連續格 туриыдла (turiydla) туриясыдла (turijasydla) 屬格 туриыдлӧн (turiydlön) туриясыдлӧн (turijasydlön) 奪格 туриыдлысь (turiydlyś) туриясыдлысь (turijasydlyś) 與格 туриыдлы (turiydly) туриясыдлы (turijasydly) 內格 туриад (turiad) туриясад (turijasad) 出格 турисьыд (turiśyd) турияссьыд (turijasśyd) 入格 туриад (turiad) туриясад (turijasad) 始格 турисяньыд (turiśańyd) турияссяньыд (turijasśańyd) 近格 туриланьыд (turilańyd) туриясланьыд (turijaslańyd) 到格 туриӧдзыд (turiödźyd) туриясӧдзыд (turijasödźyd) 經由格 I туриӧдыд (turiödyd) туриясӧдыд (turijasödyd) II туритіыд (turitiyd) туриястіыд (turijastiyd) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。
第三人稱單數 單數 複數 主格 туриыс (turiys) туриясыс (turijasys) 賓格 I* туриыс (turiys) туриясыс (turijasys) II* турисӧ (turisö) турияссӧ (turijassö) 工具格 туринас (turinas) турияснас (turijasnas) 伴隨格 туриыскӧд (turiysköd) туриясыскӧд (turijasysköd) 欠格 туритӧгыс (turitögys) туриястӧгыс (turijastögys) 連續格 туриысла (turiysla) туриясысла (turijasysla) 屬格 туриыслӧн (turiyslön) туриясыслӧн (turijasyslön) 奪格 туриыслысь (turiyslyś) туриясыслысь (turijasyslyś) 與格 туриыслы (turiysly) туриясыслы (turijasysly) 內格 туриас (turias) туриясас (turijasas) 出格 турисьыс (turiśys) турияссьыс (turijasśys) 入格 туриас (turias) туриясас (turijasas) 始格 турисяньыс (turiśańys) турияссяньыс (turijasśańys) 近格 туриланьыс (turilańys) туриясланьыс (turijaslańys) 到格 туриӧдзыс (turiödźys) туриясӧдзыс (turijasödźys) 經由格 I туриӧдыс (turiödys) туриясӧдыс (turijasödys) II туритіыс (turitiys) туриястіыс (turijastiys) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。
第一人稱複數 單數 複數 主格 туриным (turinym) туриясным (turijasnym) 賓格 I* туриным (turinym) туриясным (turijasnym) II* туринымӧ (turinymö) турияснымӧ (turijasnymö) 工具格 туринаным (turinanym) турияснаным (turijasnanym) 伴隨格 туринымкӧд (turinymköd) турияснымкӧд (turijasnymköd) 欠格 туритӧгным (turitögnym) туриястӧгным (turijastögnym) 連續格 туринымла (turinymla) турияснымла (turijasnymla) 屬格 туринымлӧн (turinymlön) турияснымлӧн (turijasnymlön) 奪格 туринымлысь (turinymlyś) турияснымлысь (turijasnymlyś) 與格 туринымлы (turinymly) турияснымлы (turijasnymly) 內格 турианым (turianym) туриясаным (turijasanym) 出格 турисьыным (turiśynym) турияссьыным (turijasśynym) 入格 турианым (turianym) туриясаным (turijasanym) 始格 турисяньыным (turiśańynym) турияссяньыным (turijasśańynym) 近格 туриланьыным (turilańynym) туриясланьыным (turijaslańynym) 到格 туриӧдзыным (turiödźynym) туриясӧдзыным (turijasödźynym) 經由格 I туриӧдыным (turiödynym) туриясӧдыным (turijasödynym) II туритіыным (turitiynym) туриястіыным (turijastiynym) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。
第二人稱複數 單數 複數 主格 туриныд (turinyd) туриясныд (turijasnyd) 賓格 I* туриныд (turinyd) туриясныд (turijasnyd) II* туринытӧ (turinytö) турияснытӧ (turijasnytö) 工具格 туринаныд (turinanyd) турияснаныд (turijasnanyd) 伴隨格 туриныдкӧд (turinydköd) туриясныдкӧд (turijasnydköd) 欠格 туритӧгныд (turitögnyd) туриястӧгныд (turijastögnyd) 連續格 туриныдла (turinydla) туриясныдла (turijasnydla) 屬格 туриныдлӧн (turinydlön) туриясныдлӧн (turijasnydlön) 奪格 туриныдлысь (turinydlyś) туриясныдлысь (turijasnydlyś) 與格 туриныдлы (turinydly) туриясныдлы (turijasnydly) 內格 турианыд (turianyd) туриясаныд (turijasanyd) 出格 турисьыныд (turiśynyd) турияссьыныд (turijasśynyd) 入格 турианыд (turianyd) туриясаныд (turijasanyd) 始格 турисяньыныд (turiśańynyd) турияссяньыныд (turijasśańynyd) 近格 туриланьыныд (turilańynyd) туриясланьыныд (turijaslańynyd) 到格 туриӧдзыныд (turiödźynyd) туриясӧдзыныд (turijasödźynyd) 經由格 I туриӧдыныд (turiödynyd) туриясӧдыныд (turijasödynyd) II туритіыныд (turitiynyd) туриястіыныд (turijastiynyd) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。
第三人稱複數 單數 複數 主格 туриныс (turinys) туриясныс (turijasnys) 賓格 I* туриныс (turinys) туриясныс (turijasnys) II* туринысӧ (turinysö) турияснысӧ (turijasnysö) 工具格 туринаныс (turinanys) турияснаныс (turijasnanys) 伴隨格 туринымкӧс (turinymkös) турияснымкӧс (turijasnymkös) 欠格 туритӧгныс (turitögnys) туриястӧгныс (turijastögnys) 連續格 туринысла (turinysla) турияснысла (turijasnysla) 屬格 туриныслӧн (turinyslön) туриясныслӧн (turijasnyslön) 奪格 туриныслысь (turinyslyś) туриясныслысь (turijasnyslyś) 與格 туриныслы (turinysly) туриясныслы (turijasnysly) 內格 турианыс (turianys) туриясаныс (turijasanys) 出格 турисьыныс (turiśynys) турияссьыныс (turijasśynys) 入格 турианыс (turianys) туриясаныс (turijasanys) 始格 турисяньыныс (turiśańynys) турияссяньыныс (turijasśańynys) 近格 туриланьыныс (turilańynys) туриясланьыныс (turijaslańynys) 到格 туриӧдзыныс (turiödźynys) туриясӧдзыныс (turijasödźynys) 經由格 I туриӧдыныс (turiödynys) туриясӧдыныс (turijasödynys) II туритіыныс (turitiynys) туриястіыныс (turijastiynys) *) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

派生詞彙

• турипи (turipi)

 

參考資料

• D. V. Bubrikh (1949年) Грамматика литературного Коми языка [Grammar of the literary Komi language]，Leningrad，第 24 頁
• L. M. Beznosikova; E. A. Ajbabina; R. I. Kosnyreva (2000年) Коми-Русский словарь [Komi-Russian dictionary]，ISBN 5-7555-0679-5，第 659 頁

馬其頓語

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈtuɾi]

動詞

тури • (turi) 完 (非完整體 тура)

1. (及物) 倒，傾倒
2. (及物，口語) 加；放

變位

тури的變位（完整體，現在時以-и結尾）

л-分詞	未完成式	不定過去時	非限定形式
陽性	турел	турил	動詞性形容詞〈陽／单〉	турен
陰性	турела	турила	動詞性副詞	—
中性	турело	турило	動詞性名詞	—
複數	туреле	туриле
	現在時	未完成式	不定過去時	祈使語氣
第一人稱單數	турам	турев	турив	—
第二人稱單數	туриш	туреше	тури	тури
第三人稱單數	тури	туреше	тури	—
第一人稱複數	туриме	туревме	туривме	—
第二人稱複數	турите	туревте	туривте	турете
第三人稱複數	турат	туреа	турија	—
複合時態
完成式	сум турил		сум（第三人稱除外）的現在時 + 不定過去時л-分詞
има-完成式	имам турено		има的現在時 + 中性單數動詞性形容詞
過去完成式	бев турил		сум的未完成式 + 不定過去時л-分詞
има-過去完成式	имав турено		има的未完成式 + 中性單數動詞性形容詞
има-間接引語完成式	сум имал турено		има的完成式 + 中性單數動詞性形容詞
將來式	ќе турам		ќе + 現在時
има-將來式	ќе имам турено		има的將來式 + 中性單數動詞性形容詞
過去將來式	ќе турев		ќе + 未完成式
има-過去將來式	ќе имав турено		ќе + има-過去將來式
間接引語將來式	ќе сум турел		ќе + 未完成式л-分詞
има-間接引語將來式	ќе сум имал турено		ќе + има-間接引語完成式
條件式	би турил		би + 不定過去時л-分詞
има-條件式	би имал турено		би + има的л-分詞 + 中性單數動詞性形容詞

延伸閱讀

• “тури”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [馬其頓語數位詞典]
• “тури” in Официјален дигитален речник на македонскиот јазик (Oficijalen digitalen rečnik na makedonskiot jazik) − makedonski.gov.mk
• тури, Makedonisch Info (germansko-makedonski rečnik, makedonsko-germanski rečnik)

烏得穆爾特語

Тури.

詞源

繼承自原始彼爾姆語 *turig，繼承自原始烏拉爾語 *tërka。同源詞包括東漢特語 торәх (torəx)、匈牙利語 daru。

彼爾姆語族內則與茲梁科米語 тури (turi)、彼爾姆科米語 тури (turi)同源。

發音

• 國際音標^(幫助): [tuˈri]
• 韻部：-i
• 斷字：ту‧ри

名詞

тури (turi)

1. 鶴（Grus）

變格

тури （軟音變格）的變格

	單數	複數
主格	тури turi	туриос turios
賓格	туриез turijez	туриосыз turiosyz
屬格	турилэн turilen	туриослэн turioslen
與格	турилы turily	туриослы turiosly
奪格	турилэсь turileś	туриослэсь turiosleś
工具格	туриен turijen	туриосын turiosyn
缺格	туритэк turitek	туриостэк turiostek
狀語格	турия turija	туриосъя turiosja
內格	туриын turiyn	туриосын turiosyn
入格	турие turije	туриосы turiosy
出格	туриысь turiyś	туриосысь turiosyś
始格	туриысьен turiyśjen	туриосысьен turiosyśjen
終格	туриозь turioź	туриосозь turiosoź
經由格	туритӥ turiti	туриосытӥ turiosyti
向格	турилань turilań	туриослань turioslań

тури的所有格形式

тури的第一人稱單數所有格形式

	單數	複數
主格	турие turije	туриосы turiosy
賓格	туриме turime	туриосме turiosme
屬格	туриелэн turijelen	туриосылэн turiosylen
與格	туриелы turijely	туриосылы turiosyly
奪格	туриелэсь turijeleś	туриосылэсь turiosyleś
工具格	туриеным turijenym	туриосыным turiosynym

тури的第二人稱單數所有格形式

	單數	複數
主格	туриед turijed	туриосыд turiosyd
賓格	туридэ turide	туриостэ turioste
屬格	туриедлэн turijedlen	туриосыдлэн turiosydlen
與格	туриедлы turijedly	туриосыдлы turiosydly
奪格	туриедлэсь turijedleś	туриосыдлэсь turiosydleś
工具格	туриеныд turijenyd	туриосыныд turiosynyd

тури的第三人稱單數所有格形式

	單數	複數
主格	туриез turijez	туриосыз turiosyz
賓格	туризэ turize	туриоссэ turiosse
屬格	туриезлэн turijezlen	туриосызлэн turiosyzlen
與格	туриезлы turijezly	туриосызлы turiosyzly
奪格	туриезлэсь turijezleś	туриосызлэсь turiosyzleś
工具格	туриеныз turijenyz	туриосыныз turiosynyz

тури的第一人稱複數所有格形式

	單數	複數
主格	туримы turimy	туриосмы turiosmy
賓格	туримэс turimes	туриосмес turiosmes
屬格	туримылэн turimylen	туриосмылэн turiosmylen
與格	туримылы turimyly	туриосмылы turiosmyly
奪格	туримылэсь turimyleś	туриосмылэсь turiosmyleś
工具格	туриенымы turijenymy	туриосынымы turiosynymy

тури的第二人稱複數所有格形式

	單數	複數
主格	туриды turidy	туриосты turiosty
賓格	туридэс turides	туриостэс turiostes
屬格	туридылэн turidylen	туриостылэн turiostylen
與格	туридылы turidyly	туриостылы turiostyly
奪格	туридылэсь turidyleś	туриостылэсь turiostyleś
工具格	туриеныды turijenydy	туриосыныды turiosynydy

тури的第三人稱複數所有格形式

	單數	複數
主格	туризы turizy	туриоссы turiossy
賓格	туризэс turizes	туриоссэс turiosses
屬格	туризылэн turizylen	туриоссылэн turiossylen
與格	туризылы turizyly	туриоссылы turiossyly
奪格	туризылэсь turizyleś	туриоссылэсь turiossyleś
工具格	туриенызы turijenyzy	туриосынызы turiosynyzy

參考資料

• L. E. Kirillova; L. L. Karpova, editor (2008年)，“тури”，Удмурт-ӟуч кыллюкам [Udmurt-Russian dictionary]，Izhevsk：Удмуртский институт истории, языка и литературы УрО РАН，ISBN 5-7691-2005-3，第 664 頁

• Yrjö Wichmann; Toivo Emil Uotila (1987年)，Mikko Korhonen, 编， Wotjakischer Wortschatz [Votyak Vocabulary] (Lexica Societatis Fenno-Ugricae; Volume 21) (德語)，Helsinki：Suomalais-ugrilainen Seura，ISBN 9789519403052，第 269 頁