мова
白俄羅斯語 编辑
詞源 编辑
來自古東斯拉夫語 мълва (mŭlva)，來自原始斯拉夫語 *mъlva；與教會斯拉夫語 млъва (mlŭva, “說話”)、俄語 молва́ (molvá)、捷克語 mluva等同源。
發音 编辑
名詞 编辑
мо́ва (móva) f 無生 (屬格 мо́вы，主格複數 мо́вы，屬格複數 моў，相關形容詞 мо́ўны)
- 語言
- белару́ская мо́ва ― bjelarúskaja móva ― 白俄羅斯語
變格 编辑
мо́ва 的變格 (inan 硬音陰性 accent-a)
衍生詞 编辑
- мовазна́ўства (movaznáŭstva)
- размо́ва (razmóva)
- размо́віць (razmóvicʹ)
- размаўля́ць (razmaŭljácʹ)
- размо́віць (razmóvicʹ)
來源 编辑
- slounik.org中有關“мова”的內容
古盧森尼亞語 编辑
替代寫法 编辑
- мо́лва (mólva) — 古舊
詞源 编辑
來自早期мо́лва (mólva)和唇音化-olv- > -oŭv- > -ov-，繼承自古東斯拉夫語 мъ́лва (mŭ́lva)，來自原始斯拉夫語 *mъ̀lva，來自原始波羅的-斯拉夫語 *múlˀwāˀ，來自原始印歐語 *ml̥wH-eh₂，來自*mlewH-。[1][2][3][4]
名詞 编辑
мо́ва (móva) f 無生 (關係形容詞 мо́вный)
相關詞 编辑
派生詞 编辑
來源 编辑
- ↑ Trubachyov, Oleg, editor (1994), “*mъlva”, Этимологический словарь славянских языков [斯拉夫语言语源词典] (俄語), 卷20: (*morzatъjь – mъrsknǫti), 莫斯科: Nauka, ISBN 5-02-011145-7, 页225
- ↑ Melnychuk, O. S., editor (1989), “мова”, Етимологічний словник української мови [烏克蘭語詞源詞典] (烏克蘭語), 卷3: Кора – М, Kyiv: Naukova Dumka, ISBN 5-12-001263-9, 页491
- ↑ Rudnyc'kyj, Jaroslav B. (1982), “мо́ва”, An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language (英語), 卷2: Д – Ь, Ottawa: Ukr. Mohylo-Mazepian Acad. of Sciences & Ukr. Lang. Assoc., 页826
- ↑ Супрун, Адам Яўгенавіч; Цыхун, Генадзь Апанасавіч (1978–2017), Мартынаў В. У., 编, Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (Etymalahičny slóŭnik bjelaruskaj móvy) [Etymological Dictionary of the Belarusian Language][1] (白俄羅斯語), 卷{{{volume}}}, Minsk: Belaruskaya Navuka
延伸閱讀 编辑
- Bulyka, A. M., editor (1999), “мова”, Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄羅斯語), Minsk: Belaruskaia navuka, ISBN 985-08-0187-5, 页102
- Bulyka, A. M., editor (1999), “молва”, Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄羅斯語), Minsk: Belaruskaia navuka, ISBN 985-08-0187-5, 页125
- Tymchenko, E. K. (2002), “мова”, Nimchuk, V. V., 编, Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [15–18世紀烏克蘭語書面和圖書詞典材料] (烏克蘭語), 卷1 (А – Н), Kyiv, New York: 烏克蘭國家科學院、烏克蘭自由科學院, ISBN 966-7252-25-6, 页432
俄語 编辑
詞源 编辑
來自烏克蘭語和白俄羅斯語 мо́ва (móva)。молва́ (molvá)的同源對似詞。
發音 编辑
名詞 编辑
мо́ва (móva) f 無生 (屬格 мо́вы，主格複數 мо́вы，屬格複數 мов)
變格 编辑
烏克蘭語 编辑
詞源 编辑
來自古東斯拉夫語 мълва (mŭlva)，來自原始斯拉夫語 *mъlva；與教會斯拉夫語 млъва (mlŭva, “說話”)、俄語 молва́ (molvá)、捷克語 mluva等同源。
發音 编辑
名詞 编辑
мо́ва (móva) f 無生 (屬格 мо́ви，主格複數 мо́ви，屬格複數 мов，相關形容詞 мо́вний)
- 語言
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- Найбі́льше і найдоро́жче добро́ в ко́жного наро́ду — це його́ мо́ва.
- Najbílʹše i najdoróžče dobró v kóžnoho naródu — ce johó móva.
- 每個國家最偉大和最有價值的東西 — 是它的語言。
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- (語法) 敘述
變格 编辑
мо́ва 的變格（無生，硬音陰性，重音模式-a）
衍生詞 编辑
- розмо́ва (rozmóva)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- розмовля́ти (rozmovljáty)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- вимо́ва (vymóva)
形容詞
- англомо́вний (anhlomóvnyj)
- багатомо́вний (bahatomóvnyj)
- двомо́вний (dvomóvnyj)
- іншомо́вний (inšomóvnyj)
- іспаномо́вний (ispanomóvnyj)
- італомо́вний (italomóvnyj)
- німецькомо́вний (nimecʹkomóvnyj)
- одномо́вний (odnomóvnyj)
- польськомо́вний (polʹsʹkomóvnyj)
- португаломо́вний (portuhalomóvnyj)
- російськомо́вний (rosijsʹkomóvnyj)
- румуномо́вний (rumunomóvnyj)
- угорськомо́вний (uhorsʹkomóvnyj)
- україномо́вний (ukrajinomóvnyj)
- українськомо́вний (ukrajinsʹkomóvnyj)
- франкомо́вний (frankomóvnyj)
- чеськомо́вний (česʹkomóvnyj)
- шведськомо́вний (švedsʹkomóvnyj)
延伸閱讀 编辑
- мова in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2021), “мова”, Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (烏克蘭語), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, ISBN 978-966-00-1050-5
- мова in Horox (slovozmina)