мова
白俄罗斯语
编辑
词源
编辑来自古东斯拉夫语 мълва (mŭlva)，来自原始斯拉夫语 *mъlva；与教会斯拉夫语 млъва (mlŭva, “说话”)、俄语 молва́ (molvá)、捷克语 mluva等同源。
发音
编辑名词
编辑мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́вы，主格复数 мо́вы，属格复数 моў，关系形容词 мо́ўны)
- 语言
- белару́ская мо́ва ― bjelarúskaja móva ― 白俄罗斯语
变格
编辑мо́ва 的变格 (inan 硬音阴性 accent-a)
衍生词
编辑- мовазна́ўства (movaznáŭstva)
- размо́ва (razmóva)
- размо́віць (razmóvicʹ)
- размаўля́ць (razmaŭljácʹ)
- размо́віць (razmóvicʹ)
来源
编辑- slounik.org中有关“мова”的内容
古卢森尼亚语
编辑替代写法
编辑词源
编辑来自早期мо́лва (mólva)和唇音化-olv- > -oŭv- > -ov-，继承自古东斯拉夫语 мъ́лва (mŭ́lva)，来自原始斯拉夫语 *mъ̀lva，来自原始波罗的-斯拉夫语 *múlˀwāˀ，来自原始印欧语 *ml̥wH-eh₂，来自*mlewH-。[1][2][3][4]
名词
编辑мо́ва (móva) f 无生 (关系形容词 мо́вный)
相关词
编辑找不到分类“派生自原始印欧语词根*mlewH-的古卢森尼亚语词”
派生词
编辑来源
编辑- ↑ Trubachyov, Oleg, editor (1994年)，“*mъlva”，Этимологический словарь славянских языков [斯拉夫语言语源词典] (俄语)，第 20: (*morzatъjь – mъrsknǫti) 卷，莫斯科：Nauka，ISBN 5-02-011145-7，第 225 页
- ↑ Melnychuk, O. S., editor (1989年)，“мова”，Етимологічний словник української мови [乌克兰语词源词典] (乌克兰语)，第 3: Кора – М 卷，Kyiv：Naukova Dumka，ISBN 5-12-001263-9，第 491 页
- ↑ Rudnyc'kyj, Jaroslav B. (1982年)，“мо́ва”，An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language (英语)，第 2: Д – Ь 卷，Ottawa：Ukr. Mohylo-Mazepian Acad. of Sciences & Ukr. Lang. Assoc.，第 826 页
- ↑ Супрун, Адам Яўгенавіч; Цыхун, Генадзь Апанасавіч (1978–2017年)，Мартынаў В. У., 编， Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (Etymalahičny slóŭnik bjelaruskaj móvy) [Etymological Dictionary of the Belarusian Language][1] (白俄罗斯语)，第 {{{volume}}} 卷，Minsk：Belaruskaya Navuka
延伸阅读
编辑- Bulyka, A. M., editor (1999年)，“мова”，Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄罗斯语)，Minsk：Belaruskaia navuka，ISBN 985-08-0187-5，第 102 页
- Bulyka, A. M., editor (1999年)，“молва”，Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄罗斯语)，Minsk：Belaruskaia navuka，ISBN 985-08-0187-5，第 125 页
- Tymchenko, E. K. (2002年)，“мова”，Nimchuk, V. V., 编，Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [15–18世纪乌克兰语书面和图书词典材料] (乌克兰语)，第 1 (А – Н) 卷，Kyiv, New York：乌克兰国家科学院、烏克蘭自由科學院，ISBN 966-7252-25-6，第 432 页
俄语
编辑词源
编辑来自乌克兰语和白俄罗斯语 мо́ва (móva)。молва́ (molvá) 的同源对似词。
发音
编辑名词
编辑мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́вы，主格复数 мо́вы，属格复数 мов)
变格
编辑乌克兰语
编辑词源
编辑来自古东斯拉夫语 мълва (mŭlva)，来自原始斯拉夫语 *mъlva；与教会斯拉夫语 млъва (mlŭva, “说话”)、俄语 молва́ (molvá)、捷克语 mluva等同源。
发音
编辑名词
编辑мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́ви，主格复数 мо́ви，属格复数 мов，关系形容词 мо́вний)
- 语言
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- Найбі́льше і найдоро́жче добро́ в ко́жного наро́ду — це його́ мо́ва.
- Najbílʹše i najdoróžče dobró v kóžnoho naródu — ce johó móva.
- 每个国家最伟大和最有价值的东西 — 是它的语言。
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- (语法) 叙述
变格
编辑мо́ва 的变格（inan，硬音阴性，重音模式-a）
衍生词
编辑- розмо́ва (rozmóva)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- розмовля́ти (rozmovljáty)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- вимо́ва (vymóva)
形容词
- англомо́вний (anhlomóvnyj)
- багатомо́вний (bahatomóvnyj)
- двомо́вний (dvomóvnyj)
- іншомо́вний (inšomóvnyj)
- іспаномо́вний (ispanomóvnyj)
- італомо́вний (italomóvnyj)
- німецькомо́вний (nimecʹkomóvnyj)
- одномо́вний (odnomóvnyj)
- польськомо́вний (polʹsʹkomóvnyj)
- португаломо́вний (portuhalomóvnyj)
- російськомо́вний (rosijsʹkomóvnyj)
- румуномо́вний (rumunomóvnyj)
- угорськомо́вний (uhorsʹkomóvnyj)
- україномо́вний (ukrajinomóvnyj)
- українськомо́вний (ukrajinsʹkomóvnyj)
- франкомо́вний (frankomóvnyj)
- чеськомо́вний (česʹkomóvnyj)
- шведськомо́вний (švedsʹkomóvnyj)
延伸阅读
编辑- мова in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2021年)，“мова”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语)，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-00-1050-5
- мова in Horox (slovozmina)