мова
白俄罗斯语 编辑
词源 编辑
来自古东斯拉夫语 мълва (mŭlva)，来自原始斯拉夫语 *mъlva；与教会斯拉夫语 млъва (mlŭva, “说话”)、俄语 молва́ (molvá)、捷克语 mluva等同源。
发音 编辑
名词 编辑
мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́вы，主格复数 мо́вы，属格复数 моў，相关形容词 мо́ўны)
- 语言
- белару́ская мо́ва ― bjelarúskaja móva ― 白俄罗斯语
变格 编辑
мо́ва 的变格 (inan 硬音阴性 accent-a)
衍生词 编辑
- мовазна́ўства (movaznáŭstva)
- размо́ва (razmóva)
- размо́віць (razmóvicʹ)
- размаўля́ць (razmaŭljácʹ)
- размо́віць (razmóvicʹ)
来源 编辑
- slounik.org中有关“мова”的内容
古卢森尼亚语 编辑
替代写法 编辑
- мо́лва (mólva) — 古旧
词源 编辑
来自早期мо́лва (mólva)和唇音化-olv- > -oŭv- > -ov-，继承自古东斯拉夫语 мъ́лва (mŭ́lva)，来自原始斯拉夫语 *mъ̀lva，来自原始波罗的-斯拉夫语 *múlˀwāˀ，来自原始印欧语 *ml̥wH-eh₂，来自*mlewH-。[1][2][3][4]
名词 编辑
мо́ва (móva) f 无生 (关系形容词 мо́вный)
相关词 编辑
派生词 编辑
来源 编辑
- ↑ Trubachyov, Oleg, editor (1994), “*mъlva”, Этимологический словарь славянских языков [斯拉夫语言语源词典] (俄语), 卷20: (*morzatъjь – mъrsknǫti), 莫斯科: Nauka, ISBN 5-02-011145-7, 页225
- ↑ Melnychuk, O. S., editor (1989), “мова”, Етимологічний словник української мови [乌克兰语词源词典] (乌克兰语), 卷3: Кора – М, Kyiv: Naukova Dumka, ISBN 5-12-001263-9, 页491
- ↑ Rudnyc'kyj, Jaroslav B. (1982), “мо́ва”, An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language (英语), 卷2: Д – Ь, Ottawa: Ukr. Mohylo-Mazepian Acad. of Sciences & Ukr. Lang. Assoc., 页826
- ↑ Супрун, Адам Яўгенавіч; Цыхун, Генадзь Апанасавіч (1978–2017), Мартынаў В. У., 编, Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (Etymalahičny slóŭnik bjelaruskaj móvy) [Etymological Dictionary of the Belarusian Language][1] (白俄罗斯语), 卷{{{volume}}}, Minsk: Belaruskaya Navuka
延伸阅读 编辑
- Bulyka, A. M., editor (1999), “мова”, Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄罗斯语), Minsk: Belaruskaia navuka, ISBN 985-08-0187-5, 页102
- Bulyka, A. M., editor (1999), “молва”, Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄罗斯语), Minsk: Belaruskaia navuka, ISBN 985-08-0187-5, 页125
- Tymchenko, E. K. (2002), “мова”, Nimchuk, V. V., 编, Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [15–18世纪乌克兰语书面和图书词典材料] (乌克兰语), 卷1 (А – Н), Kyiv, New York: 乌克兰国家科学院、烏克蘭自由科學院, ISBN 966-7252-25-6, 页432
俄语 编辑
词源 编辑
来自乌克兰语和白俄罗斯语 мо́ва (móva)。молва́ (molvá)的同源对似词。
发音 编辑
名词 编辑
мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́вы，主格复数 мо́вы，属格复数 мов)
变格 编辑
乌克兰语 编辑
词源 编辑
来自古东斯拉夫语 мълва (mŭlva)，来自原始斯拉夫语 *mъlva；与教会斯拉夫语 млъва (mlŭva, “说话”)、俄语 молва́ (molvá)、捷克语 mluva等同源。
发音 编辑
名词 编辑
мо́ва (móva) f 无生 (属格 мо́ви，主格复数 мо́ви，属格复数 мов，相关形容词 мо́вний)
- 语言
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- Найбі́льше і найдоро́жче добро́ в ко́жного наро́ду — це його́ мо́ва.
- Najbílʹše i najdoróžče dobró v kóžnoho naródu — ce johó móva.
- 每个国家最伟大和最有价值的东西 — 是它的语言。
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- (语法) 叙述
变格 编辑
мо́ва 的变格（无生，硬音阴性，重音模式-a）
衍生词 编辑
- розмо́ва (rozmóva)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- розмовля́ти (rozmovljáty)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- вимо́ва (vymóva)
形容词
- англомо́вний (anhlomóvnyj)
- багатомо́вний (bahatomóvnyj)
- двомо́вний (dvomóvnyj)
- іншомо́вний (inšomóvnyj)
- іспаномо́вний (ispanomóvnyj)
- італомо́вний (italomóvnyj)
- німецькомо́вний (nimecʹkomóvnyj)
- одномо́вний (odnomóvnyj)
- польськомо́вний (polʹsʹkomóvnyj)
- португаломо́вний (portuhalomóvnyj)
- російськомо́вний (rosijsʹkomóvnyj)
- румуномо́вний (rumunomóvnyj)
- угорськомо́вний (uhorsʹkomóvnyj)
- україномо́вний (ukrajinomóvnyj)
- українськомо́вний (ukrajinsʹkomóvnyj)
- франкомо́вний (frankomóvnyj)
- чеськомо́вний (česʹkomóvnyj)
- шведськомо́вний (švedsʹkomóvnyj)
延伸阅读 编辑
- мова in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2021), “мова”, Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, ISBN 978-966-00-1050-5
- мова in Horox (slovozmina)