секрет

馬其頓語

詞源

源自拉丁語 sēcrētus。

發音

• 國際音標^(幫助): [sɛˈkrɛt]

名詞

секрет • (sekret) m

1. 分泌物

變格

секрет 的變格

	單數	複數
不定	секрет	секрети
定指（遠近未知）	секретот	секретите
定指（近指）	секретов	секретиве
定指（遠指）	секретон	секретине
呼格	секрету	секрети
計數形	—	секрета

俄語

發音

• 國際音標^(幫助): [sʲɪˈkrʲet]

• 音頻：

  (檔案)

詞源1

借自拉丁語 sēcrētus，來自sēcernō (“分離，分開”)。

名詞

секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́та，主格複數 секре́ты，屬格複數 секре́тов)

1. 秘密

   近義詞：та́йна (tájna)、зага́дка (zagádka)、неизве́стность (neizvéstnostʹ)、пост (post)

變格

секре́т的变格形式 (inan 陽性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	单数	复数
主格	секре́т sekrét	секре́ты sekréty
属格	секре́та sekréta	секре́тов sekrétov
与格	секре́ту sekrétu	секре́там sekrétam
宾格	секре́т sekrét	секре́ты sekréty
工具格	секре́том sekrétom	секре́тами sekrétami
前置格	секре́те sekréte	секре́тах sekrétax

相關詞

• секрета́рь (sekretárʹ), секре́тность (sekrétnostʹ)
• секре́тный (sekrétnyj), совсекретный (sovsekretnyj)
• секретничать (sekretničatʹ), засекре́тить (zasekrétitʹ), засекре́чивать (zasekréčivatʹ), засекретиться (zasekretitʹsja), засекречиваться (zasekrečivatʹsja), рассекре́тить (rassekrétitʹ), рассекре́чивать (rassekréčivatʹ), рассекретиться (rassekretitʹsja), рассекречиваться (rassekrečivatʹsja), секретить (sekretitʹ), секретиться (sekretitʹsja)
• секре́тно (sekrétno), совсекретно (sovsekretno)

詞源2

源自拉丁語 sēcrētiō，來自sēcernō (“分離，分開”)。

名詞

секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́та，主格複數 секре́ты，屬格複數 секре́тов)

1. 分泌物

變格

секре́т的变格形式 (inan 陽性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	单数	复数
主格	секре́т sekrét	секре́ты sekréty
属格	секре́та sekréta	секре́тов sekrétov
与格	секре́ту sekrétu	секре́там sekrétam
宾格	секре́т sekrét	секре́ты sekréty
工具格	секре́том sekrétom	секре́тами sekrétami
前置格	секре́те sekréte	секре́тах sekrétax

相關詞

• секреция (sekrecija)
• секреторный (sekretornyj)
• секрецировать (sekrecirovatʹ)

塞爾維亞-克羅地亞語

詞源

源自拉丁語 sēcrētus。

發音

• 國際音標^(幫助): /sěkreːt/
• 斷字：сек‧рет

名詞

сѐкре̄т m (拉丁字母拼寫 sèkrēt)

1. 分泌物

變格

    секрет

	单数	复数
主格	сѐкре̄т	секрети
属格	секре́та	секрета
与格	секрету	секретима
宾格	секрет	секрете
呼格	секрете	секрети
位格	секрету	секретима
工具格	секретом	секретима

來源

• 參見《Hrvatski jezični portal》中有關“секрет”的內容

烏克蘭語

詞源

來自拉丁語 sēcrētus，來自sēcernō (“分離，分開”)。

發音

• 國際音標^(幫助): [seˈkrɛt]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

секре́т (sekrét) m 無生 (屬格 секре́ту，主格複數 секре́ти，屬格複數 секре́тів)

1. 秘密

   近義詞：таємни́ця (tajemnýcja)

變格

секре́т 的變格（inan，硬音陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	секре́т sekrét	секре́ти sekréty
屬格	секре́ту sekrétu	секре́тів sekrétiv
與格	секре́тові, секре́ту sekrétovi, sekrétu	секре́там sekrétam
賓格	секре́т sekrét	секре́ти sekréty
工具格	секре́том sekrétom	секре́тами sekrétamy
方位格	секре́ті sekréti	секре́тах sekrétax
呼格	секре́те sekréte	секре́ти sekréty

來源

• секрет in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• секрет in Horox (slovozmina)
• секрет in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)