дихати

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *dyxati。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ˈdɪxɐte]

• 音頻：

  (檔案)

動詞

ди́хати (dýxaty) 非完

1. 呼吸

   Я не мо́жу ди́хати. ― Ja ne móžu dýxaty. ― 我無法呼吸。

變位

ди́хати, ди́хать的變位（1a類，非完整體，不及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	ди́хати, ди́хать dýxaty, dýxatʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞	ди́хаючи dýxajučy	ди́хавши dýxavšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	ди́хаю dýxaju	бу́ду ди́хати, бу́ду ди́хать, ди́хатиму búdu dýxaty, búdu dýxatʹ, dýxatymu
第二人稱單數 ти	ди́хаєш dýxaješ	бу́деш ди́хати, бу́деш ди́хать, ди́хатимеш búdeš dýxaty, búdeš dýxatʹ, dýxatymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ди́хає dýxaje	бу́де ди́хати, бу́де ди́хать, ди́хатиме búde dýxaty, búde dýxatʹ, dýxatyme
第一人稱複數 ми	ди́хаєм, ди́хаємо dýxajem, dýxajemo	бу́демо ди́хати, бу́демо ди́хать, ди́хатимемо, ди́хатимем búdemo dýxaty, búdemo dýxatʹ, dýxatymemo, dýxatymem
第二人稱複數 ви	ди́хаєте dýxajete	бу́дете ди́хати, бу́дете ди́хать, ди́хатимете búdete dýxaty, búdete dýxatʹ, dýxatymete
第三人稱複數 вони	ди́хають dýxajutʹ	бу́дуть ди́хати, бу́дуть ди́хать, ди́хатимуть búdutʹ dýxaty, búdutʹ dýxatʹ, dýxatymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	ди́хаймо dýxajmo
第二人稱	ди́хай dýxaj	ди́хайте dýxajte
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	ди́хав dýxav	ди́хали dýxaly
陰性 я / ти / вона	ди́хала dýxala
中性 воно	ди́хало dýxalo

相關詞語

• ди́хання (dýxannja), диха́ння (dyxánnja)