математик

哈薩克語

其他寫法
阿拉伯字母	ماتەماتيك
西里爾字母	математик
拉丁字母	matematik

詞源

源自俄語 матема́тик (matemátik)，來自古希臘語 μαθηματικός (mathēmatikós, 「好學」)，來自μάθημα (máthēma, 「知識，學問」)。

發音

• 國際音標^(幫助): [mətʲɪˈmatʲɪk]

名詞

математик • (matematik)

1. 數學家

變格

математик的變格

	單數（жекеше）	雙數（көпше）
主格（атау септік）	математик (matematik)	математиктер (matematikter)
屬格（ілік септік）	математиктің (matematiktıñ)	математиктердің (matematikterdıñ)
與格（барыс септік）	математикке (matematikke)	математиктерге (matematikterge)
賓格（табыс септік）	математикті (matematiktı)	математиктерді (matematikterdı)
方位格（жатыс септік）	математикте (matematikte)	математиктерде (matematikterde)
離格（шығыс септік）	математиктен (matematikten)	математиктерден (matematikterden)
工具格（көмектес септік）	математикпен (matematikpen)	математиктермен (matematiktermen)

蒙古語

回鶻蒙文	西里爾蒙文
ᠮᠠᠲ᠋ᠧᠮᠠᠲ᠋ᠢᠭ (matēmatig)	математик (matematik)

詞源

借自俄語 матема́тика (matemátika)。

發音

• 國際音標^(幫助): /ˈmatʰʲɵmatʰikʰ/
• 斷字：ма‧те‧ма‧тик (4音節)

名詞

математик • (matematik)

1. 數學家

衍生詞

• математикч (matematikč)

 

俄語

發音

• 國際音標^(幫助): [mətʲɪˈmatʲɪk]

詞源1

名詞

матема́тик (matemátik) m 有生 (屬格 матема́тика，主格複數 матема́тики，屬格複數 матема́тиков)

1. 數學家

變格

матема́тик的變格形式 (anim 陽性-form 軟齶音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	матема́тик matemátik	матема́тики matemátiki
屬格	матема́тика matemátika	матема́тиков matemátikov
與格	матема́тику matemátiku	матема́тикам matemátikam
賓格	матема́тика matemátika	матема́тиков matemátikov
工具格	матема́тиком matemátikom	матема́тиками matemátikami
前置格	матема́тике matemátike	матема́тиках matemátikax

派生詞

• → 哈薩克語: математик (matematik)

詞源2

名詞

матема́тик (matemátik) f 無生 複

1. матема́тика (matemátika) 的屬格複數