вино

參見：віно

保加利亞語

詞源

派生自教會斯拉夫語 вино (vino)，繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈvino]
• 國際音標^(幫助): [viˈnɔ]

名詞

ви́но 或 вино́ • (víno 或 vinó) n

1. 葡萄酒

變格

ви́но, вино́ 的變格

	單數	複數
不定	ви́но, вино́ víno, vinó	ви́на, вина́ vína, viná
定	ви́ното, вино́то vínoto, vinóto	ви́ната, вина́та vínata, vináta

參考資料

• вино in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• вино in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

馬其頓語

词源

来自教會斯拉夫語 вино (vino)，来自原始斯拉夫語 *vino，来自拉丁語 vīnum，来自原始印歐語 *wóyh₁nom。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈvinɔ]

名詞

вино • (vino) n

1. 葡萄酒

變格

вино 的變格

	單數	複數
不定	вино	вина
定指（遠近未知）	виното	вината
定指（近指）	виново	винава
定指（遠指）	виноно	винана
呼格	вино	вина

教會斯拉夫語

詞源繼承自

繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

名詞

вино (vino) n

1. 葡萄酒
   • from the Homily against the Bogumils, 1290-1293:

     ꙗко по малоу вино пиѥмо съдравиѥ приноситъ оумъножено же грѣхꙑ раститъ и болѣзни въздвижетъ

     jako po malu vino pijemo sŭdravije prinositŭ umŭnoženo že grěxy rastitŭ i bolězni vŭzdvižetŭ

     （請為本引文添加中文翻譯）

變格

вино 的變格（（硬音o-詞幹））

	單數	雙數	複數
主格	вино vino	виноу vinu	виномъ vinomŭ
屬格	винѣ vině	винъ vinŭ	виномь vinomĭ
與格	вина vina	винѣ vině	винома vinoma
賓格	вино vino	виноу vinu	винꙑ viny
工具格	винѣ vině	винѣхъ viněxŭ	вино vino
方位格	вина vina	виноу vinu	винѣ vině
呼格	вина vina	винома vinoma	вина vina

俄語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

發音

• 國際音標^(幫助): [vʲɪˈno]

• 音頻：

  (檔案)

• 韻部：-o

名詞

вино́ (vinó) n 無生 (屬格 вина́，主格複數 ви́на，屬格複數 вин，關係形容詞 ви́нный，指小詞 винцо́)

1. 葡萄酒

變格

вино́的变格形式 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-d) 

	单数	复数
主格	вино́ vinó	ви́на vína
属格	вина́ viná	ви́н vín
与格	вину́ vinú	ви́нам vínam
宾格	вино́ vinó	ви́на vína
工具格	вино́м vinóm	ви́нами vínami
前置格	вине́ viné	ви́нах vínax

вино́的旧变格（改革前）形式 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-d) 

	单数	复数
主格	вино́ vinó	ви́на vína
属格	вина́ viná	ви́нъ vín
与格	вину́ vinú	ви́намъ vínam
宾格	вино́ vinó	ви́на vína
工具格	вино́мъ vinóm	ви́нами vínami
前置格	винѣ́ vině́	ви́нахъ vínax

派生詞彙

• бе́лое вино́ n (béloje vinó)
• десе́ртное вино́ n (desértnoje vinó)
• кра́сное вино́ n (krásnoje vinó)
• креплёное вино́ n (krepljónoje vinó)
• игри́стое вино́ n (igrístoje vinó)
• ледяно́е вино́ n (ledjanóje vinó)
• соло́менное вино́ n (solómennoje vinó)
• ро́зовое вино́ n (rózovoje vinó)
• смоляно́е вино́ n (smoljanóje vinó)
• столо́вое вино́ n (stolóvoje vinó)
• хле́бное вино́ n (xlébnoje vinó)

派生語彙

• → 原始彼爾姆語:
  • 彼爾姆科米語: вина (vina)
  • 茲梁科米語: вина (vina)
  • 烏得穆爾特語: вина (vina)

相關詞彙

• виноде́льческий (vinodélʹčeskij)
• вини́ще n (viníšče)
• виноде́л m (vinodél)
• виноде́лие n (vinodélije)
• виногра́д m (vinográd)
• виноку́р m (vinokúr)
• виноте́ка f (vinotéka)
• виноторго́вля f (vinotorgóvlja)
• виногра́дарь m (vinográdarʹ)
• виноторго́вец m (vinotorgóvec)
• виноде́льня f (vinodélʹnja)

盧森尼亞語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

名詞

ви́но (výno) n

1. 葡萄酒

塞爾維亞-克羅地亞語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

名詞

ви́но n (拉丁字母拼寫 víno)

1. 葡萄酒

變格

    вино

	单数	复数
主格	вино	вина
属格	вина	вина
与格	вину	винима
宾格	вино	вина
呼格	вино	вина
位格	вину	винима
工具格	вином	винима

派生詞彙

• вѝногра̄д

烏克蘭語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *vino，派生自拉丁語 vīnum，派生自原始印歐語 *wóyh₁nom。

發音

• 國際音標^(幫助): [ʋeˈnɔ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

1. 葡萄酒
2. (不可數) 黑桃 （撲克牌花色，符號為 ♠）

   近義詞：пі́ка (píka)

相關詞彙

• виногра́д (vynohrád)
• виногра́дник (vynohrádnyk)
• виноку́р (vynokúr)
• виноку́рня (vynokúrnja)

參見

烏克蘭語中的紙牌花色（масті (masti)） (布局 · 文字)
чирва (čyrva) ♥	бубна (bubna) ♦	вино (vyno) ♠	трефа (trefa) ♣

延伸閱讀

• вино in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2021年)，“вино”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (烏克蘭語)，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-00-1050-5

雅庫特語

詞源

借自俄語 вино́ (vinó)。

發音

• 國際音標^(幫助): /vi.nu͡o/, [vi̞.nu͡o̞]

名詞

вино (vino)

1. 葡萄酒