письмо

參見：пісьмо

俄語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *pisьmo。與教會斯拉夫語 писмѧ (pismę, 「字母；書寫」)（писмене (pismene)的屬格）同源。

發音

• 國際音標^(幫助)：[pʲɪsʲˈmo]

• 音頻

  （文檔）

名詞

письмо́ (pisʹmó) n 無生 (屬格 письма́，主格複數 пи́сьма，屬格複數 пи́сем，關係形容詞 пи́сьменный，指小詞 письмецо́)

1. 信件
2. 書寫
3. 文字

變格

письмо́的變格形式 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-d 簡化詞類) 

	單數	複數
主格	письмо́ pisʹmó	пи́сьма písʹma
屬格	письма́ pisʹmá	пи́сем písem
與格	письму́ pisʹmú	пи́сьмам písʹmam
賓格	письмо́ pisʹmó	пи́сьма písʹma
工具格	письмо́м pisʹmóm	пи́сьмами písʹmami
前置格	письме́ pisʹmé	пи́сьмах písʹmax

письмо́的舊變格（改革前）形式 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-d 簡化詞類) 

	單數	複數
主格	письмо́ pisʹmó	пи́сьма písʹma
屬格	письма́ pisʹmá	пи́семъ písem
與格	письму́ pisʹmú	пи́сьмамъ písʹmam
賓格	письмо́ pisʹmó	пи́сьма písʹma
工具格	письмо́мъ pisʹmóm	пи́сьмами písʹmami
前置格	письмѣ́ pisʹmě́	пи́сьмахъ písʹmax

相關詞

• писа́ть (pisátʹ)
• пи́сьменность (písʹmennostʹ)
• пи́сьменный (písʹmennyj)
• письмоно́сец (pisʹmonósec)

烏克蘭語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *pisьmo。

發音

• 國際音標^(幫助)：[pesʲˈmɔ]

• 音頻

  （文檔）

名詞

письмо́ (pysʹmó) n 無生 (屬格 письма́，不可數)

1. 書寫

變格

письмо́ 的變格（無生，唯單，硬音中性，重音模式-d）

	單數
主格	письмо́ pysʹmó
屬格	письма́ pysʹmá
與格	письмо́ві, письму́ pysʹmóvi, pysʹmú
賓格	письмо́ pysʹmó
工具格	письмо́м pysʹmóm
方位格	письмі́ pysʹmí
呼格	письмо́ pysʹmó

相關詞

• писа́ти (pysáty)
• письме́нний (pysʹménnyj)
• письме́нник (pysʹménnyk)
• письме́нництво (pysʹménnyctvo)
• письме́нницький (pysʹménnycʹkyj)
• письме́нниця (pysʹménnycja)
• письме́нність (pysʹménnistʹ)
• письме́нство (pysʹménstvo)
• письмена́ (pysʹmená)
• письмо́вий (pysʹmóvyj)

 

來源

• письмо in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• письмо in Horox (slovozmina)
• письмо in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)