смерть

俄語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 съмьрть (sŭmĭrtĭ)，來自原始斯拉夫語 *sъmьrtь。

發音

• 國際音標^(幫助): [smʲertʲ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

смерть (smertʹ) f 無生 (屬格 сме́рти，主格複數 сме́рти，屬格複數 смерте́й，關係形容詞 смерте́льный 或 сме́ртный，指小詞 сме́ртушка)

1. 死亡

   на́ смерть ― ná smertʹ ― 致命的，致死的

2. (使用как來強調) 渴望

   Ему́ сме́рть как хо́чется кури́ть.

   Jemú smértʹ kak xóčetsja kurítʹ.

   他很想吸一口煙。

變格

смерть的變格形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-e) 

	單數	複數
主格	сме́рть smértʹ	сме́рти smérti
屬格	сме́рти smérti	смерте́й smertéj
與格	сме́рти smérti	смертя́м smertjám
賓格	сме́рть smértʹ	сме́рти smérti
工具格	сме́ртью smértʹju	смертя́ми smertjámi
前置格	сме́рти smérti	смертя́х smertjáx

смерть的舊變格（改革前）形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-e) 

	單數	複數
主格	сме́рть smértʹ	сме́рти smérti
屬格	сме́рти smérti	смерте́й smertéj
與格	сме́рти smérti	смертя́мъ smertjám
賓格	сме́рть smértʹ	сме́рти smérti
工具格	сме́ртью smértʹju	смертя́ми smertjámi
前置格	сме́рти smérti	смертя́хъ smertjáx

衍生詞

• до́ смерти (dó smerti)
• на́ смерть (ná smertʹ)
• при́ смерти (prí smerti)

相關詞

• бессме́ртие (bessmértije)
• бессме́ртный (bessmértnyj)
• посмертие (posmertije)
• сме́ртность (smértnostʹ)
• смертоно́сный (smertonósnyj)
• мёртвый (mjórtvyj)

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 съмьрть (sŭmĭrtĭ)，來自原始斯拉夫語 *sъmьrtь。

發音

• 國際音標^(幫助): [smɛrtʲ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

смерть (smertʹ) f 無生 (屬格 сме́рті 或 сме́рти，主格複數 сме́рті，屬格複數 смерте́й)

1. 死亡

變格

смерть 的變格（inan，第三類變格陰性，重音模式-e）

	單數	複數
主格	смерть smertʹ	сме́рті smérti
屬格	сме́рті, сме́рти smérti, smérty	смерте́й smertéj
與格	сме́рті smérti	смертя́м smertjám
賓格	смерть smertʹ	сме́рті smérti
工具格	сме́ртю smértju	смертя́ми smertjámy
方位格	сме́рті smérti	смертя́х smertjáx
呼格	сме́рте smérte	сме́рті smérti

延伸閱讀

• смерть in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• смерть in Horox (slovozmina)