спать
參見：спять
俄語 編輯
詞源 編輯
來自原始斯拉夫語 *sъpati，來自原始印歐語 *swep- (「睡覺」)，英語 soporific、hypnosis和somnolent也經由此。
發音 編輯
動詞 編輯
спать (spatʹ) 非完 (完整體 поспа́ть)
- 睡
- ложи́ться спать ― ložítʹsja spatʹ ― 上床睡覺
- (委婉) 做愛
- 完整體： (亦是) переспа́ть (perespátʹ)
屈折 編輯
спа́ть的變位（5b/c類非完整體不及物）
| 非完整體 | ||
|---|---|---|
| 不定式 | спа́ть spátʹ | |
| 分詞 | 現在時 | 過去時 |
| 主動 | спя́щий spjáščij |
спа́вший spávšij |
| 被動 | — | — |
| 副詞 | спя́ spjá |
спа́в spáv, спа́вши spávši |
| 現在時 | 將來時 | |
| 第一人稱單數 (я) | сплю́ spljú |
бу́ду спа́ть búdu spátʹ |
| 第二人稱單數 (ты) | спи́шь spíšʹ |
бу́дешь спа́ть búdešʹ spátʹ |
| 第三人稱單數 (он/она́/оно́) | спи́т spít |
бу́дет спа́ть búdet spátʹ |
| 第一人稱複數 (мы) | спи́м spím |
бу́дем спа́ть búdem spátʹ |
| 第二人稱複數 (вы) | спи́те spíte |
бу́дете спа́ть búdete spátʹ |
| 第三人稱複數 (они́) | спя́т spját |
бу́дут спа́ть búdut spátʹ |
| 祈使語氣 | 單數 | 複數 |
| спи́ spí |
спи́те spíte | |
| 過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
| 陽性 (я/ты/он) | спа́л spál |
спа́ли spáli |
| 陰性 (я/ты/она́) | спала́ spalá | |
| 中性 (оно́) | спа́ло spálo | |
衍生詞 編輯
非完整體
- спа́ться (spátʹsja)
- сыпа́ть (sypátʹ) (iterative)
- высыпа́ться (vysypátʹsja)
- досыпа́ть (dosypátʹ)
- (無對等形式)
- засыпа́ть (zasypátʹ)
- (無對等形式)
- (無對等形式)
- (無對等形式)
- недосыпа́ть (nedosypátʹ)
- (無對等形式)
- отсыпа́ться (otsypátʹsja)
- пересыпа́ть (peresypátʹ)
- (無對等形式)
- (無對等形式)
- просыпа́ть (prosypátʹ)
- просыпа́ться (prosypátʹsja)
- (無對等形式)
- (無對等形式)
- (無對等形式)
完整體
- (無對等形式)
- (無對等形式)
- вы́спаться (výspatʹsja)
- доспа́ть (dospátʹ)
- доспа́ться (dospátʹsja)
- заспа́ть (zaspátʹ), засну́ть (zasnútʹ)
- заспа́ться (zaspátʹsja)
- наспа́ть (naspátʹ)
- наспа́ться (naspátʹsja)
- недоспа́ть (nedospátʹ)
- отоспа́ть (otospátʹ)
- отоспа́ться (otospátʹsja)
- переспа́ть (perespátʹ)
- поспа́ть (pospátʹ)
- приспа́ть (prispátʹ)
- проспа́ть (prospátʹ)
- проспа́ться (prospátʹsja), просну́ться (prosnútʹsja)
- разоспа́ться (razospátʹsja)
- сосну́ть (sosnútʹ)
- усну́ть (usnútʹ)