лютня
哈萨克语
编辑| 其他写法 | |
|---|---|
| 阿拉伯字母 | ليۋتنيا |
| 西里尔字母 | лютня |
| 拉丁字母 | liutnä |
| 亚尼亚利夫字母 | liutnə |
词源
编辑源自俄语 лю́тня (ljútnja)，来自波兰语 lutnia，来自捷克语 loutna，来自中古高地德语 lûte，来自意大利语 liuto，来自阿拉伯语 اَلْعُود (al-ʕūd, “木头”)。
发音
编辑名词
编辑лютня • (lütnä)
变格
编辑лютня的變格
| 单数（жекеше） | 双数（көпше） | |
|---|---|---|
| 主格（атау септік） | лютня (lütnä) | лютнялар (lütnälar) |
| 属格（ілік септік） | лютняның (lütnänyñ) | лютнялардың (lütnälardyñ) |
| 与格（барыс септік） | лютняға (lütnäğa) | лютняларға (lütnälarğa) |
| 宾格（табыс септік） | лютняны (lütnäny) | лютняларды (lütnälardy) |
| 方位格（жатыс септік） | лютняда (lütnäda) | лютняларда (lütnälarda) |
| 离格（шығыс септік） | лютнядан (lütnädan) | лютнялардан (lütnälardan) |
| 工具格（көмектес септік） | лютнямен (lütnämen) | лютнялармен (lütnälarmen) |
衍生词
编辑- лютняшы (lütnäşy)
俄语
编辑词源
编辑借自波兰语 lutnia，来自捷克语 loutna，来自中古高地德语 lûte，来自意大利语 liuto，来自阿拉伯语 اَلْعُود (al-ʕūd, “木头”)；见英语 lute。
发音
编辑名词
编辑лю́тня (ljútnja) f 无生 (属格 лю́тни，主格复数 лю́тни，属格复数 лю́тен 或 лю́тней)
变格
编辑相关词
编辑- лютнист (ljutnist)
乌克兰语
编辑
词源
编辑借自波兰语 lutnia，来自中古低地德语 lûte，来自意大利语 liuto或古法语 leüt，来自阿拉伯语 اَلْعُود (al-ʕūd, “木头”)。[1]
发音
编辑
名词
编辑лю́тня (ljútnja) f 无生 (属格 лю́тні，主格复数 лю́тні，属格复数 лю́тень，关系形容词 лю́тневий)
变格
编辑лю́тня 的变格（inan，软音阴性，重音模式-a，reduc）
来源
编辑- ↑ Melnychuk, O. S., editor (1989年)，“лютня”，Етимологічний словник української мови [乌克兰语词源词典] (乌克兰语)，第 3: Кора – М 卷，Kyiv：Naukova Dumka，ISBN 5-12-001263-9，第 330 页
延伸阅读
编辑- лютня in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2017年)，“лютня”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语)，第 8: (л – мішу́рний) 卷，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-02-8393-0
- лютня in Horox (slovozmina)
- лютня in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)