олень

俄語

詞源

來自原始斯拉夫語 *(j)elenь、原始印歐語 *h₁el-(h₁)en- (「紅鹿，駝鹿」)，來自原始印歐語 *h₁el- (「紅鹿，駝鹿」)，英語 elk也從此而來。與古希臘語 ἑλλός (hellós, 「小鹿」)、ἔλαφος (élaphos, 「鹿」)、立陶宛語 elnias、古典亞美尼亞語 եղն (eğn)同源。

發音

• 國際音標^(幫助): [ɐˈlʲenʲ]

• 音頻：

  (檔案)

• 韻部：-enʲ

名詞

оле́нь (olénʹ) m 有生 (屬格 оле́ня，主格複數 оле́ни，屬格複數 оле́ней)

1. 鹿

   се́верный оле́нь ― sévernyj olénʹ ― 馴鹿

   америка́нский се́верный оле́нь ― amerikánskij sévernyj olénʹ ― 北美馴鹿

   безро́гий оле́нь ― bezrógij olénʹ ― 去角

   благоро́дный оле́нь ― blagoródnyj olénʹ ― 紅鹿、赤鹿、歐洲馬鹿（Cervus elaphus）

   настоя́щий оле́нь ― nastojáščij olénʹ ― 紅鹿、赤鹿、歐洲馬鹿（Cervus elaphus）

2. 雄鹿
3. (口語，貶義) 笨蛋、蠢人

變格

оле́нь的變格形式 (anim 陽性-form 軟音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	оле́нь olénʹ	оле́ни oléni
屬格	оле́ня olénja	оле́ней olénej
與格	оле́ню olénju	оле́ням olénjam
賓格	оле́ня olénja	оле́ней olénej
工具格	оле́нем olénem	оле́нями olénjami
前置格	оле́не oléne	оле́нях olénjax

оле́нь的舊變格（改革前）形式 (anim 陽性-form 軟音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	оле́нь olénʹ	оле́ни oléni
屬格	оле́ня olénja	оле́ней olénej
與格	оле́ню olénju	оле́нямъ olénjam
賓格	оле́ня olénja	оле́ней olénej
工具格	оле́немъ olénem	оле́нями olénjami
前置格	оле́нѣ oléně	оле́няхъ olénjax

相關詞

• оле́ний (olénij)
• олени́на f (olenína)
• оленево́д (olenevód)

參見

• лось m (losʹ)

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *(j)elenь、原始印歐語 *h₁el-(h₁)en- (「紅鹿，駝鹿」)，來自原始印歐語 *h₁el- (「紅鹿，駝鹿」)，英語 elk也從此而來。與古希臘語 ἑλλός (hellós, 「小鹿」)、ἔλαφος (élaphos, 「鹿」)、立陶宛語 elnias、古典亞美尼亞語 եղն (eğn)同源。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈɔɫenʲ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

о́лень (ólenʹ) m 動物 (屬格 о́леня，主格複數 о́лені，屬格複數 о́ленів)

1. 鹿

變格

о́лень 的變格（animal，軟音陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	о́лень ólenʹ	о́лені óleni
屬格	о́леня ólenja	о́ленів óleniv
與格	о́леневі, о́леню ólenevi, ólenju	о́леням ólenjam
賓格	о́леня ólenja	о́лені, о́ленів óleni, óleniv
工具格	о́ленем ólenem	о́ленями ólenjamy
方位格	о́леневі, о́леню, о́лені ólenevi, ólenju, óleni	о́ленях ólenjax
呼格	о́леню ólenju	о́лені óleni

來源

• олень in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• олень in Horox (slovozmina)