ось
俄語 编辑
詞源 编辑
古東斯拉夫語 ось (osĭ)，來自原始斯拉夫語 *osь (“軸”)。
在“操作系統”的義項上，是英語縮寫OS在相同意義上的改寫。
發音 编辑
名詞 编辑
ось (osʹ) f 無生 (屬格 о́си，主格複數 о́си，屬格複數 осе́й，關係形容詞 осево́й)
- 軸
- 1967, “熊之歌”, 出自 Кавка́зская пле́нница [高加索女俘虏][1] (電影):
- Где́-то на бе́лом све́те, / Та́м, где всегда́ моро́з, / Тру́тся спино́й медве́ди / О земну́ю о́сь. / Ми́мо плыву́т столе́тья, / Спя́т подо льдо́м моря́, / Тру́тся об о́сь медве́ди, / Ве́ртится земля́.
- Gdé-to na bélom svéte, / Tám, gde vsegdá moróz, / Trútsja spinój medvédi / O zemnúju ósʹ. / Mímo plyvút stolétʹja, / Spját podo lʹdóm morjá, / Trútsja ob ósʹ medvédi, / Vértitsja zemljá.
- 在世界的某個角落，/那裡總是很冷，/熊正在用背/摩擦地軸。/世紀在遊走，/海洋在冰下沈睡，/熊在摩擦地軸，/地球在旋轉。
- 車軸，軸心
- (計算機，俚語) 操作系統
變格 编辑
同義詞 编辑
同類詞彙 编辑
- о́бод (óbod)
來源 编辑
- Vasmer, Max (1964–1973), “ось”, Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補, 莫斯科: Progress
- 切尔内赫, 帕维尔 (1999), “ось”, Историко-этимологический словарь русского языка [俄語歷史詞源詞典] (俄語), 卷1, 第3次重印版, 莫斯科: 俄羅斯語言, 页609
- Sreznevsky, Izmail (1902), “ось”, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語), 卷2: Л – П, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 页752
延伸閱讀 编辑
- 在 Большой толковый словарь 中查閱 ось, С. А. Кузнецов 主編 – 託管於 gramota.ru
烏克蘭語 编辑
詞源 编辑
由о (o) + се (se)組合而成，後被還原。[1]與白俄羅斯語 вось (vosʹ)同源。
發音 编辑
助詞 编辑
ось (osʹ)
來源 编辑
- ↑ Melnychuk, O. S., editor (2003), “ось”, Етимологічний словник української мови [烏克蘭語詞源詞典] (烏克蘭語), 卷4: Н – П, Kyiv: Naukova Dumka, ISBN 966-00-0590-3, 页230
延伸閱讀 编辑
- ось in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- ось in Horox (slovozmina)
- ось in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)