ось

俄語

在“操作系統”的義項上，是英語縮寫OS在相同意義上的改寫。

ось (osʹ) f 無生 (屬格 о́си，主格複數 о́си，屬格複數 осе́й，關係形容詞 осево́й)

軸
- 1967, “熊之歌”, 出自 Кавка́зская пле́нница [高加索女俘虏]‎^[1] (電影):
  Где́-то на бе́лом све́те, / Та́м, где всегда́ моро́з, / Тру́тся спино́й медве́ди / О земну́ю о́сь. / Ми́мо плыву́т столе́тья, / Спя́т подо льдо́м моря́, / Тру́тся об о́сь медве́ди, / Ве́ртится земля́.
  Gdé-to na bélom svéte, / Tám, gde vsegdá moróz, / Trútsja spinój medvédi / O zemnúju ósʹ. / Mímo plyvút stolétʹja, / Spját podo lʹdóm morjá, / Trútsja ob ósʹ medvédi, / Vértitsja zemljá.
  在世界的某個角落，/那裡總是很冷，/熊正在用背/摩擦地軸。/世紀在遊走，/海洋在冰下沈睡，/熊在摩擦地軸，/地球在旋轉。
車軸，軸心
(計算機，俚語) 操作系統

ось的旧变格（改革前）形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-e/fʺ)

Vasmer, Max (1964–1973年)，“ось”，Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補，莫斯科：Progress
切尔内赫, 帕维尔 (1999年)，“ось”，Историко-этимологический словарь русского языка [俄語歷史詞源詞典] (俄語)，第 1 卷，第3次重印版，莫斯科：俄羅斯語言，第 609 頁
Sreznevsky, Izmail (1902年)，“ось”，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語)，第 2: Л – П 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 752 頁

由о (o) +‎ се (se)組合而成，後被還原。^[1]與白俄羅斯語 вось (vosʹ)同源。

ось (osʹ)

ось in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
ось in Horox (slovozmina)
ось in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)