день

俄語

發音

• IPA^(幫助)：[dʲenʲ]

• 音频

  （文檔）

• 韻部：-enʲ

詞源1

繼承自古東斯拉夫語 дьнь (dĭnĭ)，來自原始斯拉夫語 *dьnь (“天”)。對照白俄羅斯語 дзень (dzjenʹ)、烏克蘭語 день (denʹ)、保加利亞語 ден (den)、梵語 दिन (dina)。

名詞

день (denʹ) m inan (屬格 дня，主格複數 дни，屬格複數 дней，關係形容詞 дневно́й，指小詞 денёк)

1. 天，日；白天

   反義詞： ночь (nočʹ)

   в де́нь ― v dénʹ ― 每天

   ве́сь де́нь ― vésʹ dénʹ ― 整天

   де́нь за днём ― dénʹ za dnjóm ― 日復一日

   де́нь ото дня́ ― dénʹ oto dnjá ― 天天

   де́нь рожде́ния ― dénʹ roždénija ― 生日

   днём ― dnjom ― 白天

   и́зо дня́ в де́нь ― ízo dnjá v dénʹ ― 一天天

   на дня́х ― na dnjáx ― 幾天前

   на э́тих дня́х ― na étix dnjáx ― 每一天

   рабо́чий де́нь ― rabóčij dénʹ ― 工作天

2. 下午，傍晚

   в 3 часа́ дня́ ― v 3 časá dnjá ― 在下午三點鐘

   в 7 часо́в дня́ ― v 7 časóv dnjá ― 在晚上七點鐘

變格

день的变格形式 (inan 陽性-form 軟音詞幹 accent-b 簡化詞類) 

	单数	复数
主格	де́нь dénʹ	дни́ dní
属格	дня́ dnjá	дне́й dnéj
与格	дню́ dnjú	дня́м dnjám
宾格	де́нь dénʹ	дни́ dní
工具格	днём dnjóm	дня́ми dnjámi
前置格	дне́ dné	дня́х dnjáx

день的旧变格（改革前）形式 (inan 陽性-form 軟音詞幹 accent-b 簡化詞類) 

	单数	复数
主格	де́нь dénʹ	дни́ dní
属格	дня́ dnjá	дне́й dnéj
与格	дню́ dnjú	дня́мъ dnjám
宾格	де́нь dénʹ	дни́ dní
工具格	днёмъ dnjóm	дня́ми dnjámi
前置格	днѣ́ dně́	дня́хъ dnjáx

相關詞

• днёвка (dnjóvka)
• дневни́к (dnevník)
• днём (dnjom)
• су́тки f (sútki, “二十四小時，一天”)

詞源2

請參閲主詞條的词源章節。

動詞

день (denʹ)

1. деть (detʹ) 的第二人稱單數命令式完整體

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 дьнь (dĭnĭ)，來自原始斯拉夫語 *dьnь (“天”)。與白俄羅斯語 дзень (dzjenʹ)、俄語 день (denʹ)、保加利亞語 ден (den)、梵語 दिन (dina)同源。

發音

• IPA^(幫助)：[dɛnʲ]

• 音频

  （文檔）

名詞

день (denʹ) m inan (屬格 дня，主格複數 дні，屬格複數 днів)

1. 天

變格

день 的變格（無生，軟音陽性，重音模式-b，reduc）

	單數	複數
主格	день denʹ	дні dni
屬格	дня dnja	днів dniv
與格	дне́ві, дню dnévi, dnju	дням dnjam
賓格	день denʹ	дні dni
工具格	днем dnem	дня́ми dnjámy
方位格	дню, дні dnju, dni	днях dnjax
呼格	дню dnju	дні dni

反義詞

• ніч (nič)

來源

• день in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka