говорити

教會斯拉夫語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *govoriti，源自原始印歐語 *gewH- (「叫，喊」)。

動詞

говорити (govoriti) 非完

1. 發出噪聲
2. 嘮叨

變位

говорити (govoriti)的變位

不定式						говорити					動名詞					говоритъ
數			👤 單數						👥 雙數						👤👥👥 複數
			азъ (azŭ)		тꙑ (ty)		тъ (tŭ)		вѣ (vě)		ва (va)		та (ta)		мꙑ (my)		вꙑ (vy)		ти (ti)
現在時			говорѭ (govorjǫ)		говориши (govoriši)		говоритъ (govoritŭ)		говоривѣ (govorivě)		говорита (govorita)		говорите (govorite)		говоримъ (govorimŭ)		говорите (govorite)		говорѧтъ (govorętŭ)
未完成時			говорꙗахъ		говорꙗаше		говорꙗаше		говорꙗаховѣ		говорꙗашета		говорꙗашете		говорꙗахомъ		говорꙗашете		говорꙗахѫ
不定過去式			говорихъ		говори		говори		говориховѣ		говориста		говористе		говорихомъ		говористе		говоришѧ
完成時		m	говорилъ	ѥсмь	говорилъ	ѥси	говорилъ	ѥстъ	говорила	ѥсвѣ	говорила	ѥста	говорила	ѥсте	говорили	ѥсмъ	говорили	ѥсте	говорили	сѫтъ
		f	говорила		говорила		говорила		говорилѣ		говорилѣ		говорилѣ		говорилꙑ		говорилꙑ		говорилꙑ
過去完成時		m	говорилъ	бѣхъ	говорилъ	бѣ	говорилъ	бѣ	говорила	бѣховѣ	говорила	бѣста	говорила	бѣсте	говорили	бѣхомъ	говорили	бѣсте	говорили	бѣшѧ
				бѣахъ		бѣаше		бѣаше		бѣаховѣ		бѣашета		бѣашете		бѣахомъ		бѣашете		бѣахѫ
				бꙑлъ ѥсмь		бꙑлъ ѥси		бꙑлъ ѥстъ		бꙑла ѥсвѣ		бꙑла ѥста		бꙑла ѥсте		бꙑли ѥсмъ		бꙑли ѥсте		бꙑли сѫтъ
		f	говорилa	бѣхъ	говорилa	бѣ	говорилa	бѣ	говорилѣ	бѣховѣ	говорилѣ	бѣста	говорилѣ	бѣсте	говорилꙑ	бѣхомъ	говорилꙑ	бѣсте	говорилꙑ	бѣшѧ
				бѣахъ		бѣаше		бѣаше		бѣаховѣ		бѣашета		бѣашете		бѣахомъ		бѣашете		бѣахѫ
				бꙑла ѥсмь		бꙑла ѥси		бꙑла ѥстъ		бꙑлѣ ѥсвѣ		бꙑлѣ ѥста		бꙑлѣ ѥсте		бꙑлꙑ ѥсмъ		бꙑлꙑ ѥсте		бꙑлꙑ сѫтъ
將來完成時		m	говорилъ	бѫдѫ	говорилъ	бѫдеши	говорилъ	бѫдетъ	говорила	бѫдевѣ	говорила	бѫдета	говорила	бѫдете	говорили	бѫдемъ	говорили	бѫдете	говорили	бѫдѫтъ
		f	говорила		говорила		говорила		говорилѣ		говорилѣ		говорилѣ		говорилꙑ		говорилꙑ		говорилꙑ
條件式		m	говорилъ	бимь	говорилъ	би	говорилъ	би	говорила	бивѣ	говорила	биста	говорила	бисте	говорили	бимъ (бихомъ)	говорили	бисте	говорили	бѫ (бишѧ)
		f	говорила		говорила		говорила		говорилѣ		говорилѣ		говорилѣ		говорилꙑ		говорилꙑ		говорилꙑ
命令式					говори		говори		говоривѣ		говорита				говоримъ		говорите

現在主動分詞

短形式
	陽性			陰性			中性
	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數
主格	говорѧ	говорѧща	говорѧще	говорѧщи	говорѧщи	говорѧщѧ	говорѧ	говорѧщи	говорѧща
屬格	говорѧща	говорѧщю	говорѧщь	говорѧщѧ	говорѧщю	говорѧщь	говорѧща	говорѧщю	говорѧщь
與格	говорѧщю	говорѧщема	говорѧщемъ	говорѧщи	говорѧщама	говорѧщамъ	говорѧщю	говорѧщема	говорѧщемъ
賓格	говорѧщь	говорѧща	говорѧщѧ	говорѧщѫ	говорѧщи	говорѧщѧ	говорѧ	говорѧщи	говорѧща
工具格	говорѧщемь	говорѧщема	говорѧщи	говорѧщеѭ	говорѧщама	говорѧщами	говорѧщемь	говорѧщема	говорѧщи
方位格	говорѧщи	говорѧщю	говорѧщихъ	говорѧщи	говорѧщю	говорѧщахъ	говорѧщи	говорѧщю	говорѧщихъ
長形式
主格	говорѧи	говорѧщаꙗ	говорѧщеи	говорѧщиꙗ	говорѧщии	говорѧщѧѩ	говорѧщеѥ	говорѧщи	говорѧщаꙗ
屬格	говорѧщаѥго	говорѧщюю	говорѧщиихъ	говорѧщѧѩ	говорѧщюю	говорѧщиихъ	говорѧщаѥго	говорѧщюю	говорѧщиихъ
與格	говорѧщюѥмоу	говорѧщиима	говорѧщиимъ	говорѧщии	говорѧщиима	говорѧщиимъ	говорѧщюѥмоу	говорѧщиима	говорѧщиимъ
賓格	говорѧщьи	говорѧщаꙗ	говорѧщѧѩ	говорѧщѫѭ	говорѧщии	говорѧщѧѩ	говорѧщеѥ	говорѧщи	говорѧщаꙗ
工具格	говорѧщиимь	говорѧщиима	говорѧщиими	говорѧщеѭ	говорѧщиима	говорѧщиими	говорѧщиимь	говорѧщиима	говорѧщиими
方位格	говорѧщиимь	говорѧщюю	говорѧщиихъ	говорѧщии	говорѧщюю	говорѧщиихъ	говорѧщиимь	говорѧщюю	говорѧщиихъ

現在被動分詞

短形式
	陽性			陰性			中性
	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數
主格	говоримъ	говорима	говорими	говорима	говоримѣ	говоримꙑ	говоримо	говоримѣ	говорима
屬格	говорима	говоримоу	говоримъ	говоримꙑ	говоримоу	говоримъ	говорима	говоримоу	говоримъ
與格	говоримоу	говоримома	говоримомъ	говоримѣ	говоримама	говоримамъ	говоримоу	говоримома	говоримомъ
賓格	говоримъ	говорима	говоримꙑ	говоримѫ	говоримѣ	говоримꙑ	говоримо	говоримѣ	говорима
工具格	говоримомь	говоримома	говоримꙑ	говоримоѭ	говоримама	говоримами	говоримомь	говоримома	говоримꙑ
方位格	говоримѣ	говоримоу	говоримѣхъ	говоримѣ	говоримоу	говоримахъ	говоримꙑ	говоримоу	говоримѣхъ
長形式
主格	говоримꙑи	говоримаꙗ	говоримии	говоримаꙗ	говоримѣи	говоримꙑѩ	говоримоѥ	говоримѣи	говоримаꙗ
屬格	говоримaѥго	говоримоую	говоримꙑихъ	говоримꙑѩ	говоримоую	говоримꙑихъ	говоримаѥго	говоримоую	говоримꙑихъ
與格	говоримоуѥмоу	говоримꙑима	говоримꙑимъ	говоримѣи	говоримꙑима	говоримꙑимъ	говоримоуѥмоу	говоримꙑима	говоримꙑимъ
賓格	говоримꙑи	говоримаꙗ	говоримꙑѩ	говоримѫѭ	говоримѣи	говоримꙑѩ	говоримоѥ	говоримѣи	говоримаꙗ
工具格	говоримꙑимь	говоримꙑима	говоримꙑими	говоримоѭ	говоримꙑима	говоримꙑими	говоримꙑимь	говоримꙑима	говоримꙑими
方位格	говоримѣѥмь	говоримоую	говоримꙑихъ	говоримѣи	говоримоую	говоримꙑихъ	говоримѣѥмь	говоримоую	говоримꙑихъ

過去主動分詞

短形式
	陽性			陰性			中性
	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數
主格	говорь	говорьша	говорьше	говорьши	говорьши	говорьшѧ	говорь	говорьши	говорьша
屬格	говорьша	говорьшю	говорьшь	говорьшѧ	говорьшю	говорьшь	говорьша	говорьшю	говорьшь
與格	говорьшю	говорьшема	говорьшемъ	говорьши	говорьшама	говорьшамъ	говорьшю	говорьшема	говорьшемъ
賓格	говорьшь	говорьша	говорьшѧ	говорьшѫ	говорьши	говорьшѧ	говорь	говорьши	говорьша
工具格	говорьшемь	говорьшема	говорьши	говорьшеѭ	говорьшама	говорьшами	говорьшемь	говорьшема	говорьши
方位格	говорьши	говорьшю	говорьшихъ	говорьши	говорьшю	говорьшахъ	говорьши	говорьшю	говорьшихъ
長形式
主格	говорьи	говорьшаꙗ	говорьшеи	говорьшиꙗ	говорьшии	говорьшѧѩ	говорьшеѥ	говорьши	говорьшаꙗ
屬格	говорьшаѥго	говорьшюю	говорьшиихъ	говорьшѧѩ	говорьшюю	говорьшиихъ	говорьшаѥго	говорьшюю	говорьшиихъ
與格	говорьшюѥмоу	говорьшиима	говорьшиимъ	говорьшии	говорьшиима	говорьшиимъ	говорьшюѥмоу	говорьшиима	говорьшиимъ
賓格	говорьшьи	говорьшаꙗ	говорьшѧѩ	говорьшѫѭ	говорьшии	говорьшѧѩ	говорьшеѥ	говорьши	говорьшаꙗ
工具格	говорьшиимь	говорьшиима	говорьшиими	говорьшеѭ	говорьшиима	говорьшиими	говорьшиимь	говорьшиима	говорьшиими
方位格	говорьшиимь	говорьшюю	говорьшиихъ	говорьшии	говорьшюю	говорьшиихъ	говорьшиимь	говорьшюю	говорьшиихъ

l-分詞

陽性			陰性			中性
單數	雙數	複數	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數
говорилъ	говорила	говорили	говорила	говорилѣ	говорилꙑ	говорило	говорилѣ	говорила

過去被動分詞

短形式
	陽性			陰性			中性
	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數	單數	雙數	複數
主格	говорѥнъ	говорѥна	говорѥни	говорѥна	говорѥнѣ	говорѥнꙑ	говорѥно	говорѥнѣ	говорѥна
屬格	говорѥна	говорѥноу	говорѥнъ	говорѥнꙑ	говорѥноу	говорѥнъ	говорѥна	говорѥноу	говорѥнъ
與格	говорѥноу	говорѥнома	говорѥномъ	говорѥнѣ	говорѥнама	говорѥнамъ	говорѥноу	говорѥнома	говорѥномъ
賓格	говорѥнъ	говорѥна	говорѥнꙑ	говорѥнѫ	говорѥнѣ	говорѥнꙑ	говорѥно	говорѥнѣ	говорѥна
工具格	говорѥномь	говорѥнома	говорѥнꙑ	говорѥноѭ	говорѥнама	говорѥнами	говорѥномь	говорѥнома	говорѥнꙑ
方位格	говорѥнѣ	говорѥноу	говорѥнѣхъ	говорѥнѣ	говорѥноу	говорѥнахъ	говорѥнꙑ	говорѥноу	говорѥнѣхъ
長形式
主格	говорѥнꙑи	говорѥнаꙗ	говорѥнии	говорѥнаꙗ	говорѥнѣи	говорѥнꙑѩ	говорѥноѥ	говорѥнѣи	говорѥнаꙗ
屬格	говорѥнaѥго	говорѥноую	говорѥнꙑихъ	говорѥнꙑѩ	говорѥноую	говорѥнꙑихъ	говорѥнаѥго	говорѥноую	говорѥнꙑихъ
與格	говорѥноуѥмоу	говорѥнꙑима	говорѥнꙑимъ	говорѥнѣи	говорѥнꙑима	говорѥнꙑимъ	говорѥноуѥмоу	говорѥнꙑима	говорѥнꙑимъ
賓格	говорѥнꙑи	говорѥнаꙗ	говорѥнꙑѩ	говорѥнѫѭ	говорѥнѣи	говорѥнꙑѩ	говорѥноѥ	говорѥнѣи	говорѥнаꙗ
工具格	говорѥнꙑимь	говорѥнꙑима	говорѥнꙑими	говорѥноѭ	говорѥнꙑима	говорѥнꙑими	говорѥнꙑимь	говорѥнꙑима	говорѥнꙑими
方位格	говорѥнѣѥмь	говорѥноую	говорѥнꙑихъ	говорѥнѣи	говорѥноую	говорѥнꙑихъ	говорѥнѣѥмь	говорѥноую	говорѥнꙑихъ

派生語彙

• 保加利亞語: говоря (govorja)
• 馬其頓語: говори (govori)

塞爾維亞-克羅地亞語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *govorìti，源自原始印歐語 *gewH- (「叫，喊」)。

發音

• 國際音標^(幫助): /ɡoʋǒriti/
• 斷字：го‧во‧ри‧ти

動詞

гово̀рити 非完 (拉丁字母拼寫 govòriti)

1. (及物、不及物) 說話，談話

   говорити енглески ― 說英語

   говорити с неким ― 與某人交談

   говорити полако ― 慢慢地說

2. (及物、不及物) 告訴，說

   не знаш што говориш ― 你不知道自己在說什麼

   говори се ― 據說

變位

говорити的變位

不定式: говорити		現在時動副詞: гово̀ре̄ћи		過去式動副詞: —		動名詞: гово̀ре̄ње
數		單數			複數
人稱		第一人稱	第二人稱	第三人稱	第一人稱	第二人稱	第三人稱
動詞形		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
現在時		говорим	говориш	говори	говоримо	говорите	говоре
將來時	將來時I	говорит ћу1 говорићу	говорит ћеш1 говорићеш	говорит ће1 говориће	говорит ћемо1 говорићемо	говорит ћете1 говорићете	говорит ће1 говориће
	將來時II	бу̏де̄м говорио2	бу̏де̄ш говорио2	бу̏де̄ говорио2	бу̏де̄мо говорили2	бу̏де̄те говорили2	бу̏дӯ говорили2
過去式	完成時	говорио сам2	говорио си2	говорио je2	говорили смо2	говорили сте2	говорили су2
	過去完成時3	био сам говорио2	био си говорио2	био је говорио2	били смо говорили2	били сте говорили2	били су говорили2
	過去進行時	говорах	говораше	говораше	говорасмо	говорасте	говораху
條件式I		говорио бих2	говорио би2	говорио би2	говорили бисмо2	говорили бисте2	говорили би2
條件式II4		био бих говорио2	био би говорио2	био би говорио2	били бисмо говорили2	били бисте говорили2	били би говорили2
命令式		—	говори	—	говоримо	говорите	—
主動過去分詞		говорио m / говорила f / говорило n			говорили m / говориле f / говорила n
被動過去分詞		говорен m / говорена f / говорено n			говорени m / говорене f / говорена n
1  克羅地亞寫法；其他方言省略不定後綴，和接語連接。 2   陽性名詞；如果行為主體是陰性或中性名詞時，則用陰性或中性的主動過去分詞和助動詞。 3   口語中常用過去完成時代替，即省略助動詞 biti。 4   口語中多被條件式I代替，即省略助動詞 biti。   *註：許多方言中，不定過去式和過去進行時已經不再使用，被過去完成時代替

派生詞彙

• загово̀рити
• изгово̀рити
• нагово̀рити
• надгово̀рити
• одгово́рити
• пригово̀рити
• прогово̀рити
• угово̀рити

 

烏克蘭語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *govoriti。

發音

• 國際音標^(幫助): [ɦɔwɔˈrɪte]

• 音頻：

  (檔案)

動詞

говори́ти (hovorýty) 非完 (完整體 поговори́ти)

1. 說話，談話

   Вона́ завжди́ говори́ла про своє́ коха́ння ― Voná zavždý hovorýla pro svojé koxánnja ― 她總是談論她的愛情。

   Яко́ю мо́вою говори́ли в да́вньому Ки́єві? ― Jakóju móvoju hovorýly v dávnʹomu Kýjevi? ― 古基輔人說什麼語言？

2. 告訴，說

變位

говори́ти, говори́ть的變位（4c類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	говори́ти, говори́ть hovorýty, hovorýtʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	гово́рений hovórenyj 非人稱：гово́рено hovóreno
副詞	гово́рячи hovórjačy	говори́вши hovorývšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	говорю́ hovorjú	бу́ду говори́ти, бу́ду говори́ть, говори́тиму búdu hovorýty, búdu hovorýtʹ, hovorýtymu
第二人稱單數 ти	гово́риш hovóryš	бу́деш говори́ти, бу́деш говори́ть, говори́тимеш búdeš hovorýty, búdeš hovorýtʹ, hovorýtymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	гово́рить hovórytʹ	бу́де говори́ти, бу́де говори́ть, говори́тиме búde hovorýty, búde hovorýtʹ, hovorýtyme
第一人稱複數 ми	гово́рим, гово́римо hovórym, hovórymo	бу́демо говори́ти, бу́демо говори́ть, говори́тимемо, говори́тимем búdemo hovorýty, búdemo hovorýtʹ, hovorýtymemo, hovorýtymem
第二人稱複數 ви	гово́рите hovóryte	бу́дете говори́ти, бу́дете говори́ть, говори́тимете búdete hovorýty, búdete hovorýtʹ, hovorýtymete
第三人稱複數 вони	гово́рять hovórjatʹ	бу́дуть говори́ти, бу́дуть говори́ть, говори́тимуть búdutʹ hovorýty, búdutʹ hovorýtʹ, hovorýtymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	говорі́м, говорі́мо hovorím, hovorímo
第二人稱	говори́ hovorý	говорі́ть hovorítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	говори́в hovorýv	говори́ли hovorýly
陰性 я / ти / вона	говори́ла hovorýla
中性 воно	говори́ло hovorýlo

派生詞彙

• обговори́ти (obhovorýty)

參考資料

• говорити in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• говорити in Horox (slovozmina)
• говорити in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)