душа

白俄罗斯语

词源

继承自古东斯拉夫语 доуша (duša, “灵魂”)，来自原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：[duˈʂa]

名词

душа́ (dušá) f 无生 (属格 душы́，主格复数 ду́шы，属格复数 душ)

1. 灵魂，精神

变格

душа́ 的变格 (inan 硬音阴性 accent-d)

	单数	复数
主格	душа́ dušá	ду́шы dúšy
属格	душы́ dušý	душ duš
与格	душы́ dušý	ду́шам dúšam
宾格	душу́ dušú	ду́шы dúšy
工具格	душо́й, душо́ю dušój, dušóju	ду́шамі dúšami
方位格	душы́ dušý	ду́шах dúšax
计数用	—	душы́1 dušý1

¹用于2、3、4及大于20且以2、3、4结尾的数字后。

来源

• slounik.org中有关“душа”的内容

保加利亚语

词源1

继承自原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：[doˈʃa̟]
• 断字：ду‧ша́

名词

душа́ • (dušá) f

1. 灵魂
2. (比喻义) 精神，心灵
3. (比喻义，口语) 人
4. 呼吸

变格

душа́ 的变格

	单数	复数
不定	душа́ dušá	души́ duší
定	душа́та dušáta	души́те dušíte
呼格	ду́шо dúšo	души́ duší

词源2

继承自原始斯拉夫语 *dušiti。

发音

• 国际音标^(帮助)：[doˈʃa̟]

动词

душа́ • (dušá) 非完

1. (及物) 扼杀，窒息
2. (比喻义) 压迫

屈折

本动词需要添加变位表模板。

词源3

继承自原始斯拉夫语 *dušiti。

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈduʃɐ]

动词

ду́ша • (dúša) 非完

1. 闻

   近义词： мири́ша (miríša)

2. (比喻义，贬义，非正式) 四处侦查

屈折

    ду́ша的变位（第2.1类变位，非完整体，及物）

分词		现在主动分词	过去主动不定过去分词	过去主动未完成分词	过去被动分词	动名词	副词性分词
阳性	不定	ду́шещ dúšešt	ду́шил, души́л1 dúšil, dušíl1	ду́шел dúšel	ду́шен dúšen		ду́шейки dúšejki
	定主语形式	ду́шещият dúšeštijat	ду́шилият, души́лият1 dúšilijat, dušílijat1	—	ду́шеният dúšenijat
	定宾语形式	ду́шещия dúšeštija	ду́шилия, души́лия1 dúšilija, dušílija1	—	ду́шения dúšenija
阴性	不定	ду́шеща dúšešta	ду́шила, души́ла1 dúšila, dušíla1	ду́шела dúšela	ду́шена dúšena
	定	ду́шещата dúšeštata	ду́шилата, души́лата1 dúšilata, dušílata1	—	ду́шената dúšenata
中性	不定	ду́шещо dúšešto	ду́шило, души́ло1 dúšilo, dušílo1	ду́шело dúšelo	ду́шено dúšeno	ду́шене dúšene
	定	ду́шещото dúšeštoto	ду́шилото, души́лото1 dúšiloto, dušíloto1	—	ду́шеното dúšenoto	ду́шенето dúšeneto
复数	不定	ду́шещи dúšešti	ду́шили, души́ли1 dúšili, dušíli1	ду́шели dúšeli	ду́шени dúšeni	ду́шения, ду́шенета dúšenija, dúšeneta
	定	ду́шещите dúšeštite	ду́шилите, души́лите1 dúšilite, dušílite1	—	ду́шените dúšenite	ду́шенията, ду́шенетата dúšenijata, dúšenetata

人称		单数			复数
		第一	第二	第三	第一	第二	第三
直陈		аз	ти	той/тя/то	ние	вие	те
现在		ду́ша dúša	ду́шиш dúšiš	ду́ши dúši	ду́шим dúšim	ду́шите dúšite	ду́шат dúšat
未完成		ду́шех dúšeh	ду́шеше dúšeše	ду́шеше dúšeše	ду́шехме dúšehme	ду́шехте dúšehte	ду́шеха dúšeha
不定过去		ду́ших, души́х1 dúših, dušíh1	ду́ши, души́1 dúši, duší1	ду́ши, души́1 dúši, duší1	ду́шихме, души́хме1 dúšihme, dušíhme1	ду́шихте, души́хте1 dúšihte, dušíhte1	ду́шиха, души́ха1 dúšiha, dušíha1
将来	肯定	用ще 后跟现在直陈式
	否定	用ня́ма да 后跟现在直陈式
过去将来	肯定	用ща的未完成直陈式后跟да 和现在直陈式
	否定	用ня́маше да
现在完成		用съм 的现在直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
过去完成		用съм 的未完成直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来完成		用съм 的将来直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
过去将来完成		用съм 的过去将来直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
推理		аз	ти	той/тя/то	ние	вие	те
现在未完成		用съм 的现在直陈式（忽略第三人称）和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 复
不定过去		用съм 的现在直陈式（忽略第三人称）和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来和过去将来	肯定	用ща的现在/未完成推理式后跟да 和现在直陈式
	否定	用ня́мало да 和现在直陈式
现在和过去完成		用съм 的现在/未完成推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来完成和过去将来完成		用съм 的将来/过去将来推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
怀疑		аз	ти	той/тя/то	ние	вие	те
现在和未完成		用съм 的现在/未完成推理式和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 复
不定过去		用съм 的不定过去推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来和过去将来	肯定	用ща的现在/未完成怀疑式后跟да 和现在直陈式
	否定	用ня́мало било́ да 和现在直陈式
现在和过去完成		无
将来完成和过去将来完成		用съм 的将来/过去将来怀疑式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
结论		аз	ти	той/тя/то	ние	вие	те
现在和未完成		用съм 的现在直陈式和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 复
不定过去		用съм 的现在直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来和过去将来	肯定	用ща的现在/未完成结论式后跟да 和现在直陈式
	否定	用ня́мало е да 和现在直陈式
现在和过去完成		用съм 的现在/未完成结论式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
将来完成和过去将来完成		用съм 的将来/过去将来结论式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
条件		аз	ти	той/тя/то	ние	вие	те
		用бъ́да 的第一不定过去直陈式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 复
祈使		-	ти	-	-	вие	-
			души́ duší			душе́те dušéte

¹方言标记。

来源

• душа in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• душа in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

马其顿语

词源

继承自原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈduʃa]

• 音频

  （文档）

• 断字：ду‧ша

名词

ду́ша • (dúša) f (复数 ду́ши，关系形容词 ду́шевен，指小 ду́шичка 或 ду́шиче)

1. 灵魂
2. 精神
3. (延伸) 居民或个人的人/灵魂

   Пе́т души ― Pét duši ― 五个人 (字面意思是“五个灵魂”)

4. (亲昵称呼) 亲爱的，甜心

   ду́шо мо́ја ― dúšo mója ― 我的甜心

5. (比喻义) 引擎

变格

душа 的变格

	单数	复数
不定	душа	души
定指（远近未知）	душата	душите
定指（近指）	душава	душиве
定指（远指）	душана	душине
呼格	душо	души

来源

• “душа”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [马其顿语数位词典]

教会斯拉夫语

名词

душа (duša) f

1. доуша (duša)的另一种写法

俄语

词源1

继承自古东斯拉夫语 доуша (duša, “灵魂”)，来自原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：[dʊˈʂa]

• 音频

  （文档）

名词

душа́ (dušá) f 无生 (属格 души́，主格复数 ду́ши，属格复数 душ，关系形容词 душе́вный，指小词 ду́шка 或 ду́шечка 或 ду́шенька，贬称词 душо́нка)

1. 灵魂

   от души́ ― ot duší ― 发自内心

   душа нараспа́шку ― duša naraspášku ― 坦率的心

   в глубине́ души́ ― v glubiné duší ― 深入人心

   брать за́ душу ― bratʹ zá dušu ― 触及真心

   душа в ду́шу ― duša v dúšu ― 完全和谐/一致

   душа́ не на ме́сте ― dušá ne na méste ― 焦虑，担忧

   не по душе́ ― ne po dušé ― 不高兴

   по душе́ ― po dušé ― 愉快

   криви́ть душо́й ― krivítʹ dušój ― 模拟两可

   стоя́ть над душо́й ― stojátʹ nad dušój ― 以分散注意力的方式惹恼某人，例如一直盯着他看

   душа́ в пя́тки ушла́ ― dušá v pjátki ušlá ― 使人分心

   залеза́ть в ду́шу кому́-либо ― zalezátʹ v dúšu komú-libo ― 以自己的方式取得某人的信任

   души́ не ча́ять ― duší ne čájatʹ ― 崇拜/喜爱一个人

   ско́лько душе́ уго́дно ― skólʹko dušé ugódno ― 心满意足

   с душо́й ― s dušój ― 有精神/感觉/热情

   плева́ть в ду́шу ― plevátʹ v dúšu ― 践踏他人感情

   береди́ть ду́шу ― beredítʹ dúšu ― 挑起旧日情怀

   изли́ть ду́шу ― izlítʹ dúšu ― 倾吐自己的心声

   на ду́шу населе́ния ― na dúšu naselénija ― 平均每人人口数

2. 精神
3. 亲爱的

   душа́ моя́! ― dušá mojá! ― 亲爱的！

变格

душа́的变格形式 (inan 阴性-form 咝音词干 accent-dʹ) 

	单数	复数
主格	душа́ dušá	ду́ши dúši
属格	души́ duší	ду́ш dúš
与格	душе́ dušé	ду́шам dúšam
宾格	ду́шу dúšu	ду́ши dúši
工具格	душо́й, душо́ю dušój, dušóju	ду́шами dúšami
前置格	душе́ dušé	ду́шах dúšax

душа́的旧变格（改革前）形式 (inan 阴性-form 咝音词干 accent-dʹ) 

	单数	复数
主格	душа́ dušá	ду́ши dúši
属格	души́ duší	ду́шъ dúš
与格	душѣ́ dušě́	ду́шамъ dúšam
宾格	ду́шу dúšu	ду́ши dúši
工具格	душо́й, душо́ю dušój, dušóju	ду́шами dúšami
前置格	душѣ́ dušě́	ду́шахъ dúšax

相关词

• безду́шный (bezdúšnyj)
• великоду́шие (velikodúšije)
• великоду́шный (velikodúšnyj)
• двоеду́шный (dvojedúšnyj)
• доброду́шие (dobrodúšije)
• доброду́шный (dobrodúšnyj)
• душевнобольно́й (duševnobolʹnój)
• душе́вный (dušévnyj)
• ду́шенька (dúšenʹka)
• душераздира́ющий (dušerazdirájuščij)
• ду́шечка (dúšečka)
• ду́шка (dúška)
• единоду́шный (jedinodúšnyj)
• задуше́вный (zadušévnyj)
• малоду́шие (malodúšije)
• малоду́шный (malodúšnyj)
• равноду́шие (ravnodúšije)
• равноду́шный (ravnodúšnyj)

词源2

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈduʂə]

• 音频

  （文档）

名词

ду́ша (dúša) m 无生

1. душ (duš) 的属格单数

词源3

发音

• 国际音标^(帮助)：[dʊˈʂa]

• 音频

  （文档）

分词

душа́ (dušá)

1. души́ть (dušítʹ) 的现在时副词性非完整体分词

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

继承自原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：/dǔːʃa/
• 断字：ду‧ша

名词

ду́ша f (拉丁字母拼写 dúša)

1. 灵魂
2. 精神
3. (延伸) 居民或个人的人/灵魂
4. (亲昵称呼) 亲爱的，甜心

变格

    душа

	单数	复数
主格	ду́ша	ду̑ше
属格	душе	душа
与格	души	душама
宾格	ду̑шо	душе
呼格	душо	душе
位格	души	душама
工具格	душом	душама

相关词

• ду̏х

乌克兰语

词源

来自古东斯拉夫语 доуша (duša, “灵魂”)，原始斯拉夫语 *duša。

发音

• 国际音标^(帮助)：[dʊˈʃa]

• 音频

  （文档）

名词

душа́ (dušá) f 无生 (属格 душі́，主格复数 ду́ші，属格复数 душ)

1. 灵魂，精神

变格

душа́ 的变格（无生，半软音阴性，重音模式-d'）

	单数	复数
主格	душа́ dušá	ду́ші dúši
属格	душі́ duší	душ duš
与格	душі́ duší	ду́шам dúšam
宾格	ду́шу dúšu	ду́ші dúši
工具格	душе́ю dušéju	ду́шами dúšamy
方位格	душі́ duší	ду́шах dúšax
呼格	ду́ше dúše	ду́ші dúši

衍生词

• спорі́днена душа́ f (sporídnena dušá)

相关词

• душе́вний (dušévnyj)
• душевнохво́рий (duševnoxvóryj)

 

延伸阅读

• душа in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2021), “душа”, Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, ISBN 978-966-00-1050-5
• душа in Horox (slovozmina)
• душа in Kyiv Dictionary (in English)
• душа in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)