прийти
俄語
编辑替代寫法
编辑- прійти́ (prijtí) — 改革前 (1918) 正寫法
- придти́ (pridtí) (1956年以前正寫法)
詞源
编辑繼承自原始斯拉夫語 *prijьti。可同步分析為при- (pri-) + -йти́ (-jtí)。
發音
编辑- 國際音標(幫助): [prʲɪjˈtʲi]
- 國際音標(幫助): [prʲɪjˈtʲːi] (按發音的寫法:прийдти́)
音頻: (檔案) - 國際音標(幫助): [prʲɪˈtʲi] (按發音的寫法:прити́)
- 國際音標(幫助): [prʲɪˈtʲːi] (按發音的寫法:придти́)
- 同音詞:прейти́ (prejtí)
動詞
编辑прийти́ (prijtí) 完 (非完整體 приходи́ть)
- 來到,到達
- 近義詞:прибы́ть (pribýtʹ)、наступи́ть (nastupítʹ)、наста́ть (nastátʹ)
- прийти́ домо́й с рабо́ты ― prijtí domój s rabóty ― 下班回到家
- прийти́ на собра́ние ― prijtí na sobránije ― 来开会
- прийти́ в го́сти ― prijtí v gósti ― 来做客
- Я сейча́с приду́. ― Ja sejčás pridú. ― 我这就来。
- По́езд пришёл во́время. ― Pójezd prišól vóvremja. ― 火车正点到达了。
- Посы́лка пришла́. ― Posýlka prišlá. ― 包裹来了。
- 來臨,降臨
- Весна́ пришла́. ― Vesná prišlá. ― 春天来临了。
- Пришла́ пора́ учи́ться. ― Prišlá porá učítʹsja. ― 到学习的时候了。
- (想法) 出現,產生
- Пришла́ охо́та пошути́ть. ― Prišlá oxóta pošutítʹ. ― 很想开个玩笑。
- 陷入 (某種狀態)
- Стол пришёл в него́дность. ― Stol prišól v negódnostʹ. ― 桌子已經年久失修。
- 充滿 (某種情緒)
- От таки́х слов он пришёл в я́рость. ― Ot takíx slov on prišól v járostʹ. ― 這些話讓他很生氣。
- 得到,獲得;達成
- прийти́ к соглаше́нию ― prijtí k soglašéniju ― 达成协议
- прийти́ к заключе́нию ― prijtí k zaključéniju ― 得出结论
- прийти́ к вла́сти ― prijtí k vlásti ― 获得政权
屈折
编辑прийти́的變位(irreg-b/b類完整體不及物)
完整體 | ||
---|---|---|
不定式 | прийти́ prijtí | |
分詞 | 現在時 | 過去時 |
主動 | — | прише́дший prišédšij |
被動 | — | — |
副詞 | — | придя́ pridjá, прише́дши prišédši |
現在時 | 將來時 | |
第一人稱單數 (я) | — | приду́ pridú |
第二人稱單數 (ты) | — | придёшь pridjóšʹ |
第三人稱單數 (он/она́/оно́) | — | придёт pridjót |
第一人稱複數 (мы) | — | придём pridjóm |
第二人稱複數 (вы) | — | придёте pridjóte |
第三人稱複數 (они́) | — | приду́т pridút |
祈使語氣 | 單數 | 複數 |
приди́ pridí |
приди́те pridíte | |
過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
陽性 (я/ты/он) | пришёл prišól |
пришли́ prišlí |
陰性 (я/ты/она́) | пришла́ prišlá | |
中性 (оно́) | пришло́ prišló |
相關詞
编辑- прихо́д (prixód)、прише́лец (prišélec)
- при́шлый (príšlyj)
- идти́ (idtí)、вы́йти (výjti)、войти́ (vojtí)、зайти́ (zajtí)
- взойти́ (vzojtí)、войти́ (vojtí)、вы́йти (výjti)、дойти́ (dojtí)、зайти́ (zajtí)、зайти́сь (zajtísʹ)、изойти́ (izojtí)、найти́ (najtí)、найти́сь (najtísʹ)、обойти́ (obojtí)、обойти́сь (obojtísʹ)、отойти́ (otojtí)、перейти́ (perejtí)、пойти́ (pojtí)、подойти́ (podojtí)、прейти́ (prejtí)、превзойти́ (prevzojtí)、прийти́сь (prijtísʹ)、пройти́ (projtí)、пройти́сь (projtísʹ)、произойти́ (proizojtí)、разойти́сь (razojtísʹ)、сойти́ (sojtí)、сойти́сь (sojtísʹ)、уйти́ (ujtí)
- приходи́ться (prixodítʹsja)
烏克蘭語
编辑詞源
编辑來自古東斯拉夫語 [具體何詞?],來自原始斯拉夫語 *prijьti,等同於при- (pry-) + йти (jty)。
發音
编辑動詞
编辑прийти́ (pryjtý) 完 (非完整體 прихо́дити)
屈折
编辑прийти́的變位(不規則,完整體,不及物)
完整體 | ||
---|---|---|
不定式 | прийти́ pryjtý | |
分詞 | 現在時 | 過去時 |
主動 | — | — |
被動 | — | — |
副詞 | — | прийшо́вши pryjšóvšy |
現在時 | 過去時 | |
第一人稱單數 я |
— | прийду́ pryjdú |
第二人稱單數 ти |
— | при́йдеш prýjdeš |
第三人稱單數 він / вона / воно |
— | при́йде prýjde |
第一人稱複數 ми |
— | при́йдем, при́йдемо prýjdem, prýjdemo |
第二人稱複數 ви |
— | при́йдете prýjdete |
第三人稱複數 вони |
— | при́йдуть prýjdutʹ |
命令式 | 單數 | 複數 |
第一人稱 | — | прийді́м, прийді́мо pryjdím, pryjdímo |
第二人稱 | прийди́ pryjdý |
прийді́ть pryjdítʹ |
過去時 | 單數 | 複數 ми / ви / вони |
陽性 я / ти / він |
прийшо́в pryjšóv |
прийшли́ pryjšlý |
陰性 я / ти / вона |
прийшла́ pryjšlá | |
中性 воно |
прийшло́ pryjšló |
來源
编辑- прийти in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy,Kiev:Naukova Dumka
- прийти in Horox (slovozmina)
- прийти in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)