прийти

俄語

替代寫法

• прійти́ (prijtí) — 1918年拼寫改革前的寫法
• придти́ (pridtí) (1956年以前正寫法)

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *prijьti。可同步分析為при- (pri-) +‎ -йти́ (-jtí)。

發音

• 國際音標^(幫助)：[prʲɪjˈtʲi]
• 國際音標^(幫助)：[prʲɪjˈtʲːi] (按發音的寫法: прийдти́)

• 音頻

  （文檔）

• 國際音標^(幫助)：[prʲɪˈtʲi] (按發音的寫法: прити́)
• 國際音標^(幫助)：[prʲɪˈtʲːi] (按發音的寫法: придти́)
• 同音詞：прейти́ (prejtí)

動詞

прийти́ (prijtí) 完 (非完整體 приходи́ть)

1. 來到，到達

   近義詞： прибы́ть (pribýtʹ)、наступи́ть (nastupítʹ)、наста́ть (nastátʹ)

   прийти́ домо́й с рабо́ты ― prijtí domój s rabóty ― 下班回到家

   прийти́ на собра́ние ― prijtí na sobránije ― 來開會

   прийти́ в го́сти ― prijtí v gósti ― 來做客

   Я сейча́с приду́. ― Ja sejčás pridú. ― 我這就來。

   По́езд пришёл во́время. ― Pójezd prišól vóvremja. ― 火車正點到達了。

   Посы́лка пришла́. ― Posýlka prišlá. ― 包裹來了。

2. 來臨，降臨

   Весна́ пришла́. ― Vesná prišlá. ― 春天來臨了。

   Пришла́ пора́ учи́ться. ― Prišlá porá učítʹsja. ― 到學習的時候了。

3. (想法) 出現，產生

   Пришла́ охо́та пошути́ть. ― Prišlá oxóta pošutítʹ. ― 很想開個玩笑。

4. 陷入 (某種狀態)

   Стол пришёл в него́дность. ― Stol prišól v negódnostʹ. ― 桌子已經年久失修。

5. 充滿 (某種情緒)

   От таки́х слов он пришёл в я́рость. ― Ot takíx slov on prišól v járostʹ. ― 這些話讓他很生氣。

6. 得到，獲得；達成

   прийти́ к соглаше́нию ― prijtí k soglašéniju ― 達成協議

   прийти́ к заключе́нию ― prijtí k zaključéniju ― 得出結論

   прийти́ к вла́сти ― prijtí k vlásti ― 獲得政權

屈折

прийти́的變位（irreg-b/b類完整體不及物）

注意：有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副詞分詞無詞形變化。

完整體
不定式	прийти́ prijtí
分詞	現在時	過去時
主動	—	прише́дший prišédšij
被動	—	—
副詞	—	придя́ pridjá, прише́дши prišédši
	現在時	將來時
第一人稱單數 (я)	—	приду́ pridú
第二人稱單數 (ты)	—	придёшь pridjóšʹ
第三人稱單數 (он/она́/оно́)	—	придёт pridjót
第一人稱複數 (мы)	—	придём pridjóm
第二人稱複數 (вы)	—	придёте pridjóte
第三人稱複數 (они́)	—	приду́т pridút
祈使語氣	單數	複數
	приди́ pridí	приди́те pridíte
過去時	單數	複數 (мы/вы/они́)
陽性 (я/ты/он)	пришёл prišól	пришли́ prišlí
陰性 (я/ты/она́)	пришла́ prišlá
中性 (оно́)	пришло́ prišló

相關詞

• прихо́д (prixód)、прише́лец (prišélec)
• при́шлый (príšlyj)
• идти́ (idtí)、вы́йти (výjti)、войти́ (vojtí)、зайти́ (zajtí)
• взойти́ (vzojtí)、войти́ (vojtí)、вы́йти (výjti)、дойти́ (dojtí)、зайти́ (zajtí)、зайти́сь (zajtísʹ)、изойти́ (izojtí)、найти́ (najtí)、найти́сь (najtísʹ)、обойти́ (obojtí)、обойти́сь (obojtísʹ)、отойти́ (otojtí)、перейти́ (perejtí)、пойти́ (pojtí)、подойти́ (podojtí)、прейти́ (prejtí)、превзойти́ (prevzojtí)、прийти́сь (prijtísʹ)、пройти́ (projtí)、пройти́сь (projtísʹ)、произойти́ (proizojtí)、разойти́сь (razojtísʹ)、сойти́ (sojtí)、сойти́сь (sojtísʹ)、уйти́ (ujtí)
• приходи́ться (prixodítʹsja)

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 [具體何詞?]，來自原始斯拉夫語 *prijьti，等同於при- (pry-) +‎ йти (jty)。

發音

• 國際音標^(幫助)：[prei̯ˈtɪ]

• 音頻

  （文檔）

動詞

прийти́ (pryjtý) 完 (非完整體 прихо́дити)

1. 來到，到達

屈折

прийти́的變位（不規則，完整體，不及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

完整體
不定式	прийти́ pryjtý
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞	—	прийшо́вши pryjšóvšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	—	прийду́ pryjdú
第二人稱單數 ти	—	при́йдеш prýjdeš
第三人稱單數 він / вона / воно	—	при́йде prýjde
第一人稱複數 ми	—	при́йдем, при́йдемо prýjdem, prýjdemo
第二人稱複數 ви	—	при́йдете prýjdete
第三人稱複數 вони	—	при́йдуть prýjdutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	прийді́м, прийді́мо pryjdím, pryjdímo
第二人稱	прийди́ pryjdý	прийді́ть pryjdítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	прийшо́в pryjšóv	прийшли́ pryjšlý
陰性 я / ти / вона	прийшла́ pryjšlá
中性 воно	прийшло́ pryjšló

來源

• прийти in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• прийти in Horox (slovozmina)
• прийти in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)