слово
保加利亞語
编辑詞源
编辑發音
编辑名詞
编辑сло́во • (slóvo) n
變格
编辑сло́во 的變格
| 單數 | 複數 | |
|---|---|---|
| 不定 | сло́во slóvo |
слова́, словеса́1 slová, slovesá1 |
| 定 | сло́вото slóvoto |
слова́та, словеса́та1 slováta, slovesáta1 |
1古舊.
馬其頓語
编辑詞源
编辑發音
编辑名詞
编辑сло́во • (slóvo) n
- (古舊) 詞語
- 近義詞：збор (zbor)
- (罕用) 演講，發言（尤指在儀式性場合上）
- (方言) 字母
- 近義詞：буква (bukva)
- (宗教) 佈道，講道
- 近義詞：проповед (propoved)
變格
编辑слово 的變格
延伸閱讀
编辑- “слово”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [馬其頓語數位詞典]
- “слово” in Официјален дигитален речник на македонскиот јазик (Oficijalen digitalen rečnik na makedonskiot jazik) − makedonski.gov.mk
- слово, Makedonisch Info (germansko-makedonski rečnik, makedonsko-germanski rečnik)
教会斯拉夫语
编辑
其他形式
编辑- ⱄⰾⱁⰲⱁ (slovo) — 格拉哥里字母
词源
编辑名词
编辑слово (slovo) n
- 話語
- 詞語；說話
- Template:R:cu:zogr:
- небо ꙇ҅ земл҄ѣ прѣꙇ҅детъ · а꙼ моѣ словеса не прѣꙇ҅дѫтъ ·
- 就算天地消逝，我的話語也永不會消失。
- 路加福音 24:19-20，出自 Codex Assemanius, 3241900-3241920:
- ꙇ́же бъис꙯ мѫжь пррок꙯ · силенъ дѣломъ и́ словомъ ·
- 他是個先知，在神和眾百姓面前，說話行事都有大能。
- Template:R:cu:zogr:
- 語言方面的才能
- 教誨，教導
- 馬太福音 7:26，出自 Codex Marianus:
- и вьсѣкъ слꙑшѧи словеса моѣ си и не творѧи ихъ · оуподобитъ сѧ мѫжѫ боуѭ̑ · ꙇже созъда своѭ храминѫ на пѣсъцѣ ·
- i vĭsěkŭ slyšęi slovesa moě si i ne tvoręi ixŭ · upodobitŭ sę mǫžǫ bujǫ̑ · iže sozŭda svojǫ xraminǫ na pěsŭcě ·
- 凡聽見我這話不去行的，好比一個無知的人，把房子蓋在沙土上。
- 約翰福音 6:60，出自 Codex Marianus, 4066010:
- жестоко естъ слово се кто можетъ его слꙋшати ·
- žestoko estŭ slovo se kto možetŭ ego slušati ·
- 這話甚難，誰能聽呢。
- 馬太福音 7:26，出自 Codex Marianus:
- 消息，音訊；流言
- Template:R:cu:zogr:
- Ѡнъ же шьдъ начѧтъ проповѣдати много · ꙇ҅ проносити слово ·
- Onŭ že šĭdŭ načętŭ propovědati mnogo · i҅ pronositi slovo ·
- 相反，他走後四處隨意散播這消息。
- Template:R:cu:zogr:
- ꙇ҅ изиде слово се по всеі ꙇ҅юдеі о н҄емь ·
- i҅ izide slovo se po vsei i҅judei o nʹemĭ ·
- 他的消息传遍了犹太全境。
- Template:R:cu:zogr:
- (基督教) 邏各斯，道
- 11世紀早期，Codex Assemanius，約翰福音 1:1:
- Исконі бѣ слово [и] слово бѣ ꙋ́ б꙯а · и б꙯ъ бѣ слово ·
- 太初有道，道與神同在，道就是神。
- 11世紀早期，Codex Assemanius，約翰福音 1:1:
- 命令，指令
- 承諾，誓言
- 名稱，稱呼
- (古東教會斯拉夫語，語義借自希臘語) 神諭
- 1581年，《奧斯特洛聖經》，出埃及記 28.15:
- И҆ да сътвори́ши сло́во сꙋ́дное, дѣ́ло пестрѧ́щаго […]
- I҆ da sŭtvoríši slóvo súdnoe, dě́lo pestrę́štago […]
- 你要用巧匠的手工，作一個決斷的胸牌[…]
- 1581年，《奧斯特洛聖經》，出埃及記 28.15:
- (晚期教會斯拉夫語) 演講，演說
- 詞語；說話
- 書面文本，文字
- 心智；情理
变格
编辑слово 的變格（（s-詞幹））
| 單數 | 雙數 | 複數 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | слово slovo |
словесоу slovesu |
словесьмъ slovesĭmŭ |
| 屬格 | словесѣ slovesě |
словесъ slovesŭ |
словесьмь slovesĭmĭ |
| 與格 | словеса slovesa |
словесе slovese |
словесьма slovesĭma |
| 賓格 | слово slovo |
словесоу slovesu |
словесꙑ slovesy |
| 工具格 | словесѣ slovesě |
словесьхъ slovesĭxŭ |
слово slovo |
| 方位格 | словеса slovesa |
словеси slovesi |
словесѣ slovesě |
| 呼格 | словесе slovese |
словесьма slovesĭma |
словеса slovesa |
слово 的變格（（硬音o-詞幹））
衍生词汇
编辑- баснословити (basnosloviti)
- баснословиѥ (basnoslovije)
- бесловесьнъ (beslovesĭnŭ)
- бесловиѥ (beslovije)
- бесловьнъ (beslovĭnŭ)
- благословити (blagosloviti)
- благословьнъ (blagoslovĭnŭ)
- блѧдословити (blędosloviti)
- богословиѥ (bogoslovije)
- богословьць (bogoslovĭcĭ)
- боуѥсловити (bujesloviti)
- боуѥсловиѥ (bujeslovije)
- двословивъ (dvoslovivŭ)
- двословиѥ (dvoslovije)
- дръзословити (drŭzosloviti)
- дръзословиѥ (drŭzoslovije)
- звѣздословити (zvězdosloviti)
- звѣздословиѥ (zvězdoslovije)
- звѣздословьць (zvězdoslovĭcĭ)
- злословити (zlosloviti)
- злословиѥ (zloslovije)
- инословиѥ (inoslovije)
- лъжесловити (lŭžesloviti)
- лъжесловиѥ (lŭžeslovije)
- лъжесловьць (lŭžeslovĭcĭ)
- многословити (mnogosloviti)
- многословиѥ (mnogoslovije)
- многословьнъ (mnogoslovĭnŭ)
- несловесьнъ (neslovesĭnŭ)
- пословица (poslovica)
- праздьнословити (prazdĭnosloviti)
- праздьнословиѥ (prazdĭnoslovije)
- прьвословесьнъ (prĭvoslovesĭnŭ)
- сладъкословьць (sladŭkoslovĭcĭ)
- словесьнъ (slovesĭnŭ)
- словьнъ (slovĭnŭ)
- словѣнинъ (slověninŭ)
- смѣхословити (směxosloviti)
- смѣхословиѥ (směxoslovije)
- смѣхословьць (směxoslovĭcĭ)
- соуѥсловиѥ (sujeslovije)
- соуѥсловьць (sujeslovĭcĭ)
相关词汇
编辑参考资料
编辑- 1850, Franz Miklosich, Lexicon linguae Slovenicae. Veteris dialecti[1], Vienna
- Template:R:cu:SS
- Template:R:cu:SJS
- Derksen, Rick (2008年) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4)，Leiden, Boston：Brill，ISBN 978 90 04 15504 6
- Template:R:sla:Halla-aho 2006
- 2016, Андрей Бояджиев, Старобългарска читанка[2], София
古东斯拉夫语
编辑词源
编辑源自原始斯拉夫語 *slȍvo。與教會斯拉夫語 слово (slovo)、古波蘭語 słowo等同源。
发音
编辑
- 斷字：сло‧во
名词
编辑слово (slovo) n (指小詞 словесьце，關係形容詞 словесьнꙑи)
- 詞語
- 1076, Sviatoslav's izbornik[3]，第 2 頁:
- нъ пораꙁоумѣи чьто гл҃ють книгꙑ и словеса та·
- nŭ porazuměi čĭto gl:jutĭ knigy i slovesa ta·
- 但也要理解书上的内容和文字
变格
编辑слово的變格（s-詞幹）
| 單數 | 雙數 | 複數 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
| 屬格 | словесе slovese |
словесу slovesu |
словесъ slovesŭ |
| 與格 | словеси slovesi |
словесьма slovesĭma |
словесьмъ slovesĭmŭ |
| 賓格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
| 工具格 | словесьмь slovesĭmĭ |
словесьма slovesĭma |
словесꙑ slovesy |
| 方位格 | словеси, словесе slovesi, slovese |
словесу slovesu |
словесьхъ slovesĭxŭ |
| 呼格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
派生語彙
编辑参考资料
编辑- Sreznevsky, Izmail (1912年)，“слово”，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語)，第 3: Р – Ѡ 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 417 頁
俄语
编辑词源
编辑繼承自古東斯拉夫語 слово (slovo)，源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞語”)。
发音
编辑名词
编辑сло́во (slóvo) n 無生 (屬格 сло́ва，主格複數 слова́，屬格複數 слов，關係形容詞 слове́сный，指小詞 слове́чко 或 словцо́)
- 詞語，用語，話語
- гру́бое сло́во ― grúboje slóvo ― 刻薄的話
- устаре́вшее сло́во ― ustarévšeje slóvo ― 弃用的詞彙
- 演講，發言
- 承諾
- наруша́ть сло́во ― narušátʹ slóvo ― 食言
变格
编辑上义词
编辑衍生词汇
编辑- вво́дное сло́во n (vvódnoje slóvo)
- игра́ сло́в f (igrá slóv)
- ины́ми слова́ми (inými slovámi)
- не по слова́м су́дят, а по дела́м (ne po slovám súdjat, a po delám)
- свобо́да сло́ва f (svobóda slóva)
- сло́во в сло́во (slóvo v slóvo)
- словое́рс m (slovojérs)
相关词汇
编辑- 形容詞及副詞
- безусло́вный (bezuslóvnyj)
- безусло́вно (bezuslóvno)
- бесслове́сный (besslovésnyj)
- досло́вный (doslóvnyj)
- досло́вно (doslóvno)
- обусло́вленный (obuslóvlennyj)
- посло́вный (poslóvnyj)
- посло́вно (poslóvno)
- пустосло́вный (pustoslóvnyj)
- слова́рный (slovárnyj)
- слове́сный (slovésnyj)
- словоохо́тливый (slovooxótlivyj)
- усло́вный (uslóvnyj)
- усло́вно (uslóvno)
- 名詞
- слова́рик m (slovárik)
- слова́рь m (slovárʹ)
- словеса́ n (slovesá)
- слове́сность f (slovésnostʹ)
- слове́сник m (slovésnik)
- сло́вник m (slóvnik)
- словоблу́дие n (slovoblúdije)
- словоизмене́ние n (slovoizmenénije)
- словообразова́ние n (slovoobrazovánije)
- словосочета́ние n (slovosočetánije)
- усло́вие n (uslóvije)
- усло́вность f (uslóvnostʹ)
- послесло́вие n (posleslóvije)
- посло́вица f (poslóvica)
- предисло́вие n (predislóvije)
- пустосло́вие n (pustoslóvije)
- словарность f (slovarnostʹ)
- словари́ст m (slovaríst)
- суесло́вие n (sujeslóvije)
- 動詞
- пустосло́вить 非完 (pustoslóvitʹ)
- славосло́вить 非完 (slavoslóvitʹ)
- обусло́вить 非完 (obuslóvitʹ)
- обусла́вливать 非完 (obuslávlivatʹ)
- обусло́вливать 非完 (obuslóvlivatʹ)
- усло́виться 完 (uslóvitʹsja)
- суесло́вить 非完 (sujeslóvitʹ)
- 其他
- сло́вно (slóvno)
延伸阅读
编辑- 在 Большой толковый словарь 中查閱 слово, С. А. Кузнецов 主編 – 託管於 gramota.ru
塞尔维亚-克罗地亚语
编辑词源
编辑发音
编辑名词
编辑сло̏во n (拉丁字母拼寫 slȍvo)
变格
编辑参考资料
编辑- 參見《Hrvatski jezični portal》中有關“слово”的內容
乌克兰语
编辑
词源
编辑发音
编辑名词
编辑сло́во (slóvo) n 無生 (屬格 сло́ва，主格複數 слова́，屬格複數 слів，關係形容詞 слове́сний，指小詞 слове́чко 或 слівце́)
变格
编辑сло́во 的變格（inan，硬音中性，重音模式-c，о-і）
近义词
编辑- глаго́л (hlahól)
- мо́ва (móva)
- вислів (vysliv)、вираз (vyraz)
- висловлювання (vyslovljuvannja)、ду́мка (dúmka)、рішення (rišennja)
- обіцянка (obicjanka)
- промо́ва (promóva)、виступ (vystup)
- напучення (napučennja)
- те́рмін (términ)
相关词汇
编辑動詞
名詞
- вислів (vysliv)
- висловлення (vyslovlennja)
- висловлювання (vyslovljuvannja)
- дослівник (doslivnyk)
- засловина (zaslovyna)
- засловок (zaslovok)
- ословлення (oslovlennja)
- передслово (peredslovo)
- послів'є (poslivʺje)
- пословиця (poslovycja)
- пословник (poslovnyk)
- прислів'я (pryslivʺja)
- прислівка (pryslivka)
- прислі́вник (pryslívnyk)
- слівце (slivce)
- словар (slovar)
- словенько (slovenʹko)
- словеса (slovesa)
- словесник (slovesnyk)
- словесність (slovesnistʹ)
- словечко (slovečko)
- словини (slovyny)
- словинка (slovynka)
- словни́к (slovnýk)
- словникар (slovnykar)
- словникарство (slovnykarstvo)
- словниця (slovnycja)
- словонько (slovonʹko)
- словце (slovce)
- услів'є (uslivʺje)
- услова (uslova)
- условина (uslovyna)
- услово (uslovo)
形容詞
- безслівний (bezslivnyj)
- безсловесний (bezslovesnyj)
- дослівний (doslivnyj)
- невисловний (nevyslovnyj)
- послівний (poslivnyj)
- словарний (slovarnyj)
- словесний (slovesnyj)
- словний (slovnyj)
- условний (uslovnyj)
副詞
- словнісенько (slovnisenʹko)
- сло́вно (slóvno)
参考资料
编辑- слово in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
- слово in Horox (slovozmina)
- слово in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)